17-річна жителька Краматорська Анна Скряга через війну вже півроку разом з сім’єю проживає у Кременці. Тут дівчина вирішила підтримувати свою країну музикою – записала кавер-версію пісні Анни Трінчер «Не залишай» та зняла кліп, що розчулив та вразив тисячі людей.
На евакуацію довго не могли наважитися
До Кременця дівчина разом з сім’єю приїхала 4-го квітня, тікаючи від обстрілів, – пише Сорока.
– Ми приїхали евакуаційним потягом. До цього довго на це не могли наважитися. У Краматорську ми на ніч ходили до підвалу, де могли сидіти годинами, поки не закінчиться повітряна тривога. В певний момент я зрозуміла, що далі так тривати не може і сказала мамі, що потрібно виїхати хоч кудись, – пригадує дівчина. – Тоді для нас все склалося добре, бо тоді ще не були обстріляні залізничні шляхи. Вже наступного дня через обстріли людям затримували потяги або переносили, бо ремонтували залізницю. Я досі дякую Богу за можливість спокійно виїхати та що усі ми живі та здорові.
Через чотири дні після цього окупанти вдарили по залізничному вокзалу Краматорська «Точкою У». Внаслідок обстрілу загинули 61 людина та 121 особа отримала поранення.
– Це просто жах. Я тоді подумала, що якби ми затрималися хоча б на ці 4 дні, то могли б бути там в той час. Навіть не хочу являти, що могло б бути з нами. Це дуже страшно.
У Кременці часто гуляємо до лісу та на Бону
У Кременці дівчині разом з сім’єю часто ходять на прогулянки. Анна розповідає, що їй дуже сподобалася місцева природа.
– Напевно єдиний позитивний момент у всьому цьому, що тепер я знаю про Кременець. Якби не війна, напевно, я б не дізналася про це містечко на Тернопільщині. Мені тут дуже подобається: природа, краєвиди та привітні люди, які підтримують і допомагають моїй родині. Я дуже вдячна моїм новим друзям та знайомим, – говорить дівчина. – Ми з сім’єю часто гуляємо то в ліси, то йдемо на Бону. І я вдячна за ці моменти, коли можна відволіктися і повноцінно жити.
Ідея виникла ще в червні, а кліп з’явився в серпні
У Краматорську дівчина активно займалася музикою: записувала пісні у студії та постійно виступала на головних сценах міста. Однак відео кліп Анна знімала вперше.
Дівчина розповідає, ідея створення кліпу з’явилася ще у червні, але зняла його вже в серпні.
– Я вагалася, оскільки люблю, щоб все було ідеально. Тут у мене не було можливості записати пісню у студії, тож єдиний можливий варіант зробити запис на диктофон. Були сумніви стосовно того, чи буде це гарно звучати, – розповідає Анна. – В серпні я таки наважилася, бо дуже хотіла підтримати наш народ своєю творчістю. Зрозуміла, що не хочу більше зупинятися через незручності, а спробую їх подолати.
На саме створення кліпу та запис пісні дівчину надихнуло бажання підтримати людей та біль від кількості людських жертв як серед захисників, так і серед простих українців.
– Кожен день я дивлюся новини і бачу скільки загиблих. Бачу як на Кременеччині проводжають в останню дорогу загиблих воїнів, як плачуть їхні матері. Це розриває душу. Тож я зрозуміла, що дуже хочу вилити кудись свій крик душі та підтримати українців, – говорить краматорчанка. – Обрала пісню «Не залишай» Анни Трінчер. Вона про те, як жінки, матері чекають своїх воїнів і прохають не залишати їх, але чоловіки ідуть на фронт, щоб захищати наступні покоління. Ця пісня запала мені в душу і я зрозуміла, що дуже хочу її заспівати.
Знімати відео допомогла мама, а монтувала кліп дівчина самотужки.
– Мама була моїм оператором. Знімали ми протягом двох днів на Лисій горі у Кременці. Монтувала відео я на телефоні. Це зайняло ще два дні, – розповідає дівчина. – Якщо додати запис пісні (ще один день), то цей кліп було створено приблизно за тиждень.
Отримала багато слів підтримки
Готове відео дівчина опублікувала у соцмережах. На сьогодні у кліпу кілька десятків переглядів у Фейсбук та Інстаграм.
— Я отримала багато позитивних коментарів з захватом та підтримкою, зокрема від кременчан. В багатьох після перегляду мурахи та сльози. Для мене це дуже приємно, – говорить Анна. – Я навіть плакала від щастя, бо рада, що моя робота проникла у серця людей та напевно там залишилася. Артисту важливо щоб хтось відгукувався на його творчість, тож дуже хочу подякувати кременчанам за коментарі та підтримку. Для мене це дуже важливо.
Ідея для наступного кліпу вже є, зізнається дівчина. Зараз бракує лише часу.
– Зараз почалося навчання, тому часу мало. Можливо на найближчих канікулах запишу, – каже Анна. – Хочу подякувати Кременцю за те, що прихистив мене та мою сім’ю. Я буду пам’ятати це все життя. І хочу побажати всім українцям мирного неба, щоб в сім’ї повернулися їх рідні брати, сини та все було добре. Щоб ми пам’ятали, що перемога за Україною і нас не перемогти.
Обговорення