Кілька років тому на всю Україну прогриміла новина, що в Тернополі серед білого дня викрали автобусну зупинку. Як виявилось, усе було просто. Підприємці, маючи на руках відповідні дозвільні документи, очевидно, забули розрахуватися з потрібними людьми. Направду, за останні роки у Тернопільській міській раді створили цілу схему, за якою під соусом реконструкції зупинок громадського транспорту дерибаниться земля, а бюджет від подібних оборудок практично нічого не отримує. Цю схему викрила громадська активістка Олена Степанова.
Наша Тернопільська міська рада попереднього скликання протягом 2012-2014 років з барського плеча віддала відділу технічного нагляду безкоштовно (мається на увазі без земельного аукціону ), як комунальній установі, 34(!) земельні ділянки під зупинками громадського транспорту. А відділ практично одразу передав ці ділянки в суборенду. На жаль, усе відбувалося не прозоро. Згідно з законом, право оренди (чи продажу) земельних ділянок має набуватися через земельний аукціон. Відповідно є стартова ціна орендної плати (три відсотки від нормативно-грошової оцінки), а хто хоче взяти в оренду ту чи іншу земельну ділянку, той пропонує свою орендну плату, більшу від початкової. У нашому випадку цього не відбулося, відповідно місто втратило можливість поповнити казну. Більше того, приймаючи відповідні рішення, тернопільські депутати одразу передбачили можливість передачі цих ділянок під найм або в суборенду. Це було зроблено не випадково, щоб по кілька разів не виносити питання про суборенду на сесію, адже це зайвий шум і час.
Ідемо далі. Земельні ділянки відділу технагляду передавалися для будівництва та реконструкції існуючих зупинок громадського транспорту з об’єктами торгово-побутового призначення. І хоча рішення сесій звучало саме так, однакОлена Степанова дослідила, що в земельний кадастр та в реєстр речових прав на нерухоме майно ці ділянки внесено з іншим цільовим призначенням, а саме «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». І тільки 5 з 34 внесено з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту з об’єктами торгово-побутового призначення». А це означає, що по більшості об’єктів ніщо не заважає суборендарям жодної зупинки не облаштовувати, а будувати магазинчики чи генделики. Фактично у будь-який момент на цілком законних підставах у тернополян можуть вкрасти зупинки громадського транспорту. Щось подібне свого часу сталося на зупинці «вул. Стадникової», що біля «рогатки». Підприємець вирішив розширитися (нині там знаходиться магазин «Щедрик»), а зупинка йому в цьому заважала. І міська влада, за дивним збігом обставин, вирішила піти бізнесу назустріч і… перенесла зупинку на метрів 100 у бік автовокзалу.
Щодо багатьох земель, наданих відділу технагляду, в пані Степанової є ще ряд слушних зауважень. Як виявилося, по деяких зупинках суборендарі виготовляли паспорт прив’язки. Тобто мала зводитися тимчасова споруда, здебільшого з легких металевих конструкцій, яку можна було б перенести не пошкоджуючи земельного покрову. Насправді ж заливався фундамент, відповідно здійснювалось капітальне будівництво. А збудувавши нерухоме майно, можна отримати на нього право власності, а потім викупити земельну ділянку не на аукціоні, а за експертною оцінкою, яка зазвичай на багато разів менша від нормативно-грошової. Окрім того, якщо мають місце рішення по зупинках громадського транспорту, то за класифікатором їх мали б назвати землями транспорту або електротранспорту, а в нашому випадку ділянки вивели з земель транспорту, користуючись тим, що не було оформлено відповідних документів.
Проаналізувавши прийняті депутатами рішення, виявилось, що по деяких об’єктах не було що реконструювати, адже зупинки існували, в кращому разі, лише на папері (площа Героїв Євромайдану, вул. 15 Квітня тощо). Жодних реальних зупинок у прямому розумінні (металевих конструкцій тощо) там немає. Тому і немає що реконструювати. Але ж хіба це перепона для тернопільських можновладців? Прикриваючись зупинками громадського транспорту, вони віддають найдорожче багатство містян – землю.
Мають місце і кілька цікавих випадків, коли договір суборенди підписується всього за кілька днів до зареєстрованого договору оренди між виконавчим комітетом міської ради і відділом технагляду. А де тоді оголошення, мовляв, є така то й така вільна ділянка, щоб на неї могли подати заявки кілька підприємців, і хто з них запропонує кращі умови, тому вона мала би бути передана в суборенду. Але не у випадку з нашою мерією і її структурним підрозділом – відділом технагляду. Очевидно, що за такого перебігу подій дана земля виділялася під конкретну особу.
Також варто звернути увагу на те, що земля під зупинками в ряді випадків передається особам, які навіть не є суб’єктами підприємницької діяльності. Так, це не є порушенням закону, але ж ці люди, згідно з рішеннями, мали б зводити об’єкти торговельного призначення, а в перспективі здійснювати підприємницьку діяльність, а для цього мали би бути зареєстрованими, згідно з чинним законодавством. Тут, найпевніше, має місце той факт, що договори суборенди підписують підставні особи.
Дивним є і те, що компетентні органи не побачили (чи не хотіли бачити), що у відділу технагляду навіть у положенні немає такого виду діяльності, як надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Якщо вид діяльності не прописаний у статуті чи положенні, підприємства, організації та установи не мають права ним займатися. Отож відділ технагляду передані міською радою земельні ділянки міг лише використовувати для своєї діяльності (у нашому випадку – для утримання зупинок, але аж ніяк не для передачі третім особам). Тому будь-які договори суборенди керівник цієї комунальної установи міської ради, основне завдання якої – наглядати за ремонтом доріг обласного центру, не мав права підписувати.
А тепер спробуємо дослідити, хто ж став щасливим суборендарем «наймодніших» земельних ділянок у Тернополі. Пролити світло на всіх осіб, звичайно, не вдасться, адже в Україні прийнято, щоб не «світитися», реєструвати договори в тому числі на далеких та близьких родичів, сусідів тощо. Однак певну тенденцію таки вдалося вималювати.
1. Земельну ділянку під зупинкою «Автовокзал», що на вул. Живова, передано в суборенду Вірі Андріївні Наноцькій, яка не зареєстрована як СПД-ФО. Але цікаво інше, пані Віра – це матір дружини тернопільського бізнесмена Юрія Романовича Пилипчука, котрий, як стверджують наближені до міського голови особи, є його правою рукою по земельних оборудках. Також виявилось, що 1 липня 2015 року по цій ділянці зареєстровано договір оренди між ТМР і відділом технічного нагляду, а вже за кілька днів, 7 липня, зареєстровано договір суборенди. Оперативно спрацювали…
2. Суборендарем земельної ділянки на вул. Бережанській, що біля церкви Святого Великомученика Пантелеймона Цілителя, є Галина Леонідівна Пилипчук. Пані Галина – дружина Юрія Пилипчука. Одночасно Галина Леонідівна є засновником обслуговуючих кооперативів «Громницького» (скандальна будова багатоповерхівки біля 9-ої школи), «Яреми, 14», «Сонячний-2015» (будівництво гаражів у парку Національного відродження біля 23-ої школи).
3. Земельна ділянка на Майдані Мистецтв (нині площа Героїв Євромайдану) віддана у суборенду тернопільському бізнесмену Юрію Пилипчуку. Що цікаво, там немає зупинки громадського транспорту (старожили пригадують, що вона була по сусідству ще десь у 70-х роках минулого століття). Тому не відомо, що цей поважний пан буде реконструювати. Зауважимо, що Пилипчук є співзасновником «Гаражного кооперативу «Автопромінь» (навколо якого був великий скандал), не менш скандальних обслуговуючих кооперативів «Громницького», «Яреми,14», «Сонячний-2015», а також охоронних фірм «Максима», «Максима-А”, «Максима-В», «Максима-К», «Максима-Т».
4. На зупинці «Залізничний вокзал», що на вул. Хмельницького, є вірогідність будівництва ще одного торгового комплексу, подібного тому, який з боями будувався поруч – на Привокзальному майдані («стекляшка»). Суборендарем цієї земельної ділянки стало ПП «Девелопер». Засновники цієї структури – Юрій Вікторович Тивонюк та Світлана Іванівна Козарик. Згаданий Тивонюк також значиться у числі засновників ТОВ «РКФ-Інвест», а однією з інших засновників є Олександра Фролова. Підозрюємо, що жінка – родичка пана Фролова з Держкомагентства. Окрім того, ця фірма «засвітилася» у скандалі щодо будівництва багатоповерхівки на вул. Дубовецькій (біля військової частини та під вікнами приватних будиночків). Одна з ділянок, на якій зводять будинок, належала головному земельнику міста Віктору Кібляру. А між тим, ще один засновник «Девелопера» – Світлана Козарик – сестра головного спеціаліста відділу земельних ресурсів ТМР Віктора Білецького.
5. Ще одна проблемна зупинка «О. Польового», що на проспекті С. Бандери, 47, біля колишнього супермаркету «Київ». Сусіди тривалий час не дозволяли там проводити будь-які будівельні роботи, висадивши навіть рідкісні дерева. Колишній суборендар вирішив не ставати поперек мешканцям сусіднього будинку, тому розіграв договір оренди. Але знайшлися інші люди (Віталій Валерійович Черненко та Мирон Степанович Бігуняк), які близько двох тижнів тому при допомозі охоронної фірми «Максима», супротив якої виступив дідусь, залили фундамент. За даним фактом написано заяву в поліцію, адже об’єкт мав розміщуватись згідно з паспортом прив’язки, тобто це мала бути тимчасова споруда. Натомість на фото чітко видно фундамент. Додамо, що у згаданому паспорті прив’язки зазначено, що суборендарі – ФОП, але насправді, згідно з єдиним держаним реєстром ЄДРПОУ, вони такими не є. Тобто має місце внесення неправдивої інформації в офіційні документи.
6. Також на повноцінний фундамент поставлено продуктовий магазин і аптеку на зупинці «Перша міська лікарня» (вул. Пирогова), хоча об’єкт мав розміщуватись згідно з паспортом прив’язки. Наступними кроками суборендарів мало б стати визнання за собою нерухомого майна (навіть через суд). А якщо є право власності на нерухоме майно, то без проблем за ним закріплюють земельну ділянку. Окрім того, в даному випадку мало місце відчуження землі у медичної установи.
7. Просто шедевром монументального мистецтва є реконструкція зупинки «Вул. Шептицького» (напроти «Півника»). Свого часу земельну ділянку під зупинкою виділили відділу технагляду, але у реєстрі поки що немає відомостей про те, що її комусь передали. Але зовсім поруч під якийсь кіоск виділили землю в оренду пановіБогдану Адамовичу Камінському. І той Богдан Адамович збудував цілий торговий центр «Будь ласка», який фактично поглинув зупинку і повністю закрив недобудовану обласну бібліотеку. Зауважимо, що свого часу заступник міського голови мав таке ж прізвище, як наш герой-будівельник. Випадково? Не думаю…
8. У скорому часі варто очікувати будівництво і на зупинці «С. Крушельницької». Суборендарем даної земельної ділянки стала Олена Петрівна Сидор. Що цікаво, суб’єктом підприємницької діяльності жінка є з 11 березня 2014 року, а договір суборенди з відділом технагляду вона підписала менш ніж за місяць – 8 квітня 2014 року.
9. Збудовано магазинчик, який, щоправда, нині не працює, на зупинці «вул. Леся Курбаса» (біля стадіону техколеджу). Земля під зупинкою передана Юлії Леонідівні Гуцул (дружина директора КП «Масив»). Жінка зареєстрована як фізична особа – підприємець, але на сьогодні її свідоцтво не дійсне.
10. За дуже короткий час відділ технагляду знайшов суборендарів на землю під зупинкою «вул. Київська» (зі сторони ринку). Комунальна установа міської ради закріпила за собою землю 2 липня 2014 року, а вже 27 серпня того ж року між відділом технагляду та суб’єктами підприємницької діяльності Галиною Іванівною Качуровською та Оксаною Володимирівною Стельмах було укладено договір суборенди.
11. Зовсім поруч, через дорогу, відбулася реконструкція зупинки, яку свого часу підприємці намагалися «вкрасти» в міської громади. Нині там зручно розмістився магазин «Все від 1 грн.». Практично миттєво місто передало землю відділу технагляду (16 жовтня 2013 р.), а той – ФОП Сергію Миколайовичу Снітинському (24 жовтня 2013 р.).
12. На вул. Тарнавського (зупинка «вул. В. Великого»), перед церквою Св. Петра, отримав землю Богдан Іванович Фостик (ймовірно, батько екс-депутата зі «Свободи» Василя Фостика).
13. На зупинці «вул. Чалдаєва» (проспект Злуки) розташовано магазин «Родинна ковбаска». Суборендар земліОлег Володимирович Баран не зареєстрований як ФОП в Тернопільській області.
14. Отримав ділянку під зупинкою на вул. 15 Квітня (біля великого «Сільпо») Микола Іванович Заляско, котрий теж не зареєстрований як ФОП. Зауважимо, що поки жодних будівельних робіт там не проводиться.
15. Оперативно було прийнято рішення передати землю в суборенду під зупинкою «Текстильник» (просп. Злуки) Тетяні Володимирівні Ляшкевич, яка не значиться як ФОП. Нині на тому місці розміщено магазин «Смак».
16. Усього трішки більше місяця вирішувалось питання для Дмитра Васильовича Малика, який узяв землю в оренду на зупинці по вул. Микулинецькій. Сьогодні там розташовано магазин із продажу вінків та квітів.
17. На зупинці «Центральний ринок» (вул. Живова) нині повним ходом іде будівництво. Дотичне до нього – ПП «Терінвест лізинг». Це підприємство зареєстровано 24 березня 2015 року, а вже 27 квітня того ж року отримало землю в суборенду. Звертаємо увагу на те, що засновником ПП є Любов Василівна Мойсюк, котра дотична до фірми, що зводить торговий комплекс на Привокзальному майдані.
Зауважимо, що це далеко не всі зупинки громадського транспорту, земля під якими передана без аукціону. Брак газетної площі не дозволив журналістам «Номер один» проаналізувати весь перелік суборендарів, але викладена у публікації тенденція спостерігається і щодо решти суб’єктів…
