Командир танкового взводу поліг у бою, рятуючи побратимів. Один із них, уродженець Прикарпаття, розповів про драматичні деталі запеклих боїв із окупантами на початку ворожого повномасштабного вторгнення. А ще в історії Сергія Рижука поєдналися долі тернополян, буковинців, волинян, мешканців Запорізької області, і, звичайно, рідного міста Рівного, куди він повернувся назавжди
Старший лейтенант Сергій Рижук був убитий рашистами 2 березня 2022 року під селом Лозове Пологівського району Запорізької області. Під час танкового бою командир танкового взводу одного з підрозділів 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади відтягнув ворожий вогонь на свою бойову машину, чим врятував життя інших побратимів. Його механік-водій із навідником вижили та продовжили боротьбу…
Про хороброго Захисника України, який до останнього подиху боронив рідну землі від російських окупантів, нещодавно розповіли журналісти “Української правди». Сергієві Рижуку на момент останнього бою виповнилося 38 років. Він народився в місті Рівне. Навчався в місцевому технічному фаховому коледжі Національного університету водного господарства та природокористування за спеціальністю “Машиніст насосних і компресорних установок”.
У 2014 став на захист України, брав участь в АТО/ООС. Спочатку в 93 ОМБр “Холодний Яр”, а з 2016 почав служити в 128 ОГШБр, де свого часу проходив строкову. Захищав від окупантів Донецький аеропорт, Піски та Водяне, воював на інших напрямках.
На початку повномасштабного вторгнення офіцер уже мав бойовий досвід, був командиром танкового взводу 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Офіцер Андрій із позивним “Фотон” у ті доленосні дні березня 2022 року служив на посаді заступника комбата з МПЗ танкового батальйону, був побратимом Сергія Рижука. Наразі цей уродженець Івано-Франківської області продовжує захищати Україну у 24 Окремій механізованій бригаді і мені короля Данила Галицького.
Про той період він згадує, що на початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у Запорізькій області під час одного з боїв Сергій Рижук як командир танкового взводу зумів врятувати життя пораненого командира роти, чия бойова машина була підбита. Старший лейтенант евакуював бойового побратима в безпечне місце, а сам повернувся до виконання бойових завдань.
Та 2 березня 2022 року сталося непоправне…
Тільки через рік родина Героя знайшла одного з членів екіпажу, механіка-водія Павла, він родом із міста Луцька. У тому він бою вижив. Розповідав: їхній танк був підбитий внаслідок ворожого обстрілу, екіпаж намагався відбиватися, але з’явився рашистський бронетранспортер, який почав стріляти з близької відстані… Командир взводу отримав поранення, несумісні з життям.
Тимчасово поховали Героя місцеві селяни поруч із бойовою машиною, точні координати потім повідомили українським військовим. Таке ставлення до Захисників України з боку місцевого населення не випадкове. Як розповіла дружина полеглого Героя, на початку повномасштабного вторгнення загарбників в Запорізьку область, повідомляв її чоловік, люди допомагали нашим воїнам усім, чим тільки могли.
І як тільки російських окупантів вдалося вибити з населеного пункту, тіло офіцера знайшли бойові побратими та доставили на рідну Рівненщину.
“Він був хорошою світлою людиною, веселою, душею компанії, завжди приносив радість, тепло, такими друзями треба пишатися!”, – сказав на траурній церемонії прощання Олександр, друг полеглого Героя.
Похований Сергій Георгійович 7 квітня 2022 року на Алеї героїв кладовища “Нове” у місті Рівному.
“Він присвятив себе військовій справі повністю, він був в цьому ділі, як то кажуть, ас, він був професіонал. Плюс до того, в нього був характер відповідний. Він був стриманий, мужнім. Справжній військовий! Мені за нього не соромно, я горджуся Сергієм. Кожен має орієнтуватися на таких людей”, – сказала тоді в розмові з журналістами “Суспільне. Рівне” дружина загиблого Наталія Рижук.
Зараз Наталія Володимирівна ще більше переконана: захищати Україну зі зброєю в руках було свідомим вибором Сергія Рижука, він був патріотом і професіоналом.
У місті Рівному в нього залишилися дружина, дочка та син, батько Героя та двоє братів.
Посмертно Сергій Рижук нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та нагрудним знаком “За оборону Донецького аеропорту”.
Колишня вулиця колишніх на честь радянських танкістів Абрамова і Голікова в місті Рівному тепер носить імʼя Сергій Рижука.
Також на честь героїчного українського танкіста встановлено меморіальну дошку на будівлі Рівненської школи-гімназії №24, в якій він навчався.
Для охочих детальніше дізнатися про умови військової служби у цьому військовому з’єднанні та поповнити лави сталевих воїнів у 128 ОГШБр подають контактний номер телефону: +380 68 645 6224.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід”.
Фото Відділення комунікацій 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, “Української правди” та “Суспільне. Рівне”.
