У зв’язку з великою кількістю запитів та значним інтересом медіа до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 320/26027/23 Державна служба України з етнополітики та свободи совісті надає відповіді на найпоширеніші запитання.
Пояснює Державна служба України з етнополітики та свободи совісті
1. Чи скасував суд Висновок релігієзнавчої експертизи?
Ні. Суд не скасував Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом від січня 2023 року, яким визнано входження Української Православної Церкви до складу Російської Православної Церкви.
У цій частині суд не підтримав вимогу Київської Митрополії УПЦ визнати Висновок релігієзнавчої експертизи недійсним. Водночас, судом було скасовано наказ ДЕСС від 27.01.2023 № Н-8/11, яким і було затверджено зазначений Висновок. Таке скасування оголосили через недотримання процедурної дії.
2. Уточніть, будь ласка, про яку саме експертизу йдеться, адже, за повідомленнями, вона була не єдиною. Чи впливає постанова суду у справі № 320/26027/23 на Результати дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київської Митрополії УПЦ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена?
Йдеться про релігієзнавчу експертизу Статуту про управління Української Православної Церкви, яку, згідно із Рішенням РНБО «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01 грудня 2022 року № 820/2022, ДЕСС провела у січні 2023 року.
У медіа цю експертизу помилково ототожнюють із Дослідженням, здійсненим ДЕСС у травні-червні 2025 року, відповідно до вимог Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Саме результати цього Дослідження визнали Київську Митрополію Української Православної Церкви афілійованою із забороненою в Україні Російською Православною Церквою.
Відтак, ні, постанова Суду не впливає на Результати дослідження.
Ще раз: предметом цієї експертизи було питання наявності церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви з Московським патріархатом.
Натомість, предметом Дослідження були саме ознаки афілійованості Української Православної Церкви із Московським Патріархатом. Це Дослідження було виконано також за інших правових обставин — на виконання Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» та статті 5-1 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Отже, постанова у справі № 320/26027/23 не скасовує, не змінює і не ставить під сумнів Результати дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київської Митрополії УПЦ, оприлюднених ДЕСС у липні 2025 року.
3. У чому суть постанови суду?
Суть постанови полягає в тому, що суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу Київської Митрополії УПЦ з мотивів процедурного характеру.
Суд дійшов висновку, що ДЕСС мала окремо розглянути заяву представника Київської Митрополії УПЦ від 10.01.2023 № 0029 про відвід членів Експертної групи та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
Водночас важливо підкреслити, що суд не лише не спростував змістових висновків релігієзнавчої експертизи щодо наявності церковного і канонічного зв’язку Української Православної Церкви з Московським патріархатом, але і відхилив низку ключових доказів позивача.
Зокрема, суд встановив, що представник Київської Митрополії УПЦ Олександр Бахов 10.01.2023 брав участь у засіданні Експертної групи, мав можливість ознайомитися з матеріалами, поставити запитання, надати додаткові матеріали та висловити позицію щодо предмета дослідження.
Також суд не погодився з доводами про те, що Експертна група вийшла за межі предмета релігієзнавчої експертизи. Суд зазначив, що питання входження Української Православної Церкви до структури Московського патріархату охоплювалося предметом дослідження, оскільки експертиза стосувалася наявності церковного та канонічного зв’язку.
Окремо суд підтвердив, що Голова ДЕСС мав повноваження підписувати накази ДЕСС. Зауваження суду стосувалося не відсутності таких повноважень, а саме необхідності попереднього процедурного розгляду заяви про відвід.
Таким чином, постанова суду стосується передусім оцінки окремої процедурної дії, а не спростування змісту релігієзнавчої експертизи чи результатів подальших досліджень ДЕСС, проведених на підставі Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
4. Чому ДЕСС не надала окремої відповіді представнику УПЦ щодо заяви про відвід чотирьох із семи членів Експертної групи?
Насправді, відповідь представник Київської Митрополії УПЦ, прот. Олександр Бахов отримав. ДЕСС відповіла публічно та розмістила відповідь на офіційному веб-сайті (див. 1 коментар).
Зі змістом відповіді прот. Бахов був ознайомлений і навіть коментував її у своєму коментарі (див. 2 коментар).
Відзначимо, що з метою формування Експертної групи ДЕСС звернулася до провідних дослідницьких і освітніх інституцій України, які досліджують релігію. Зокрема відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова та Національного університету «Острозька академія».
Ці інституції делегували для участі в Експертній групі вчених, чиї вчені звання, наукові здобутки і професійний рівень знаходяться на рівні, який дозволяє їм здійснити релігієзнавчу експертизу у належний спосіб. Зауважимо, що Висновок релігієзнавчої експертизи члени Експертної групи підтримали одноголосно – як ті особи, що прот. Олександр Бахов вимагав відвести зі складу Групи, так і ті, до яких він претензій не мав.
Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігієзнавча експертиза здійснюється за участі представників релігійних організацій – відтак, прот. Олександру Бахову було запропоновано взяти участь у її роботі й надати всю сукупність письмових і усних аргументів, які могли би заперечити Висновок Експертної групи. Натомість, прот. Олександр Бахов відмовився від участі в роботі в Експертній групі.
Тобто, проблема полягає у суто формальній процедурній площині – ДЕСС не надала представнику Київської Митрополії УПЦ Олександру Бахову відповідь саме у паперовому вигляді.
5. Які подальші дії ДЕСС?
ДЕСС і надалі діятиме виключно в межах Конституції та законів України, забезпечуючи реалізацію державної політики у сфері свободи совісті, релігії та захисту національних інтересів України.
22 квітня 2026 ДЕСС також подала касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі № 320/26027/23.
І знову зауважимо, що постанова Верховного Суду не стосується виконання Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
