Преосвященні владики, всесвітліші і всечесніші отці, преподобні брати і сестри у монашестві, любі брати-семінаристи, дорога родино вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та всієї нашої митрополії!
«Зійшов Ти, Христе, в глибини підземні, і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених, і на третій день, як із кита Йона, воскрес Ти із гробу» (Пісня 6 канону Пасхи)
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дорогі у Христі брати і сестри! Воскресіння Христове початково пов’язане зі смутком. Воно розпочинається біля порожнього гробу. Цей гріб оточений турботою Йосифа та Никодима, які, ведені любов’ю до Померлого, хочуть Йому послужити. Цей гріб притягує також інших осіб з числа тих, хто любив Христа. Після суботнього відпочинку жінки прийшли до гробу, щоби намастити тіло Ісуса та остаточно його поховати. Це намащення є спробою зупинити смерть, не дозволити тілу розкладатися. Цілком природним є людське намагання боротися зі смертю. Проте воно насправді є марним. Намащення може тільки втримати мертвого, але не може повернути йому життя. Справжнім володарем життя є лише Бог, тільки Він має ефективні середники, що можуть подолати смерть.
Та неочікувано для всіх, біля порожнього гробу смуток перетворюється на радість. Жінки знайшли камінь відваленим від гробу, а Той, Кого сподівалися зустріти мертвим, виявився живим. Вони зрозуміли марність своїх намагань з намащенням Його тіла. Ісус не може бути збережений у смерті. Він живе. Бог вихопив Його від тління і від влади смерті.
Біля цього порожнього гробу народжується надія. Гріб, що був символом смерті, перетворюється на символ життя. Смерть тратить свою жахливу велич і стає лише епізодом Воскресіння. Правда про Воскресіння Христове є основою проповіді Церви та основою самої християнської віри. Святий апостол Павло твердить: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (1 Кор 15, 14). Християнство виростає із тієї засадничої правди про порожній гріб Христа у великодній ранок.
Воскреслий Господь об’явився учням зі слідами своїх терпінь. Апостоли бачать рани від цвяхів, а Тома навіть дотикається до цих ран. Він є тим самим, що терпів за нас. Немає воскресіння без терпіння, розп’яття та смерті. Це також важлива наука Воскресіння Христового, яку Переможець смерті залишив нам. Вона має на меті скріпити наші сили і дати нам можливість зрозуміти цінність жертви Христа. Апостол Павло намагається окреслити її словами: «Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1 Кор 6, 20). Жертва Христа є безпосередньо пов’язана з Його перемогою над смертю.
Дорогі у Христі! Світлому Воскресінню Христовому передує триденне перебування у гробі. Сьогодні все наше суспільство переживає щось подібне. Втома, непевність, зневіра, невідомість – це ознаки нашого сьогоденного буття. Нехай Воскреслий Господь, що знищив смерть, знищить рівно ж усі кайдани, які нас зв’язують, та принесе нашому народу надію, що зцілює. Нехай Він заспокоїть та потішить наших воїнів-захисників; нехай позбавить тривоги їхніх рідних – батьків, дружин та дітей; нехай забере скорботи тих, хто втратив рідних і близьких у час цієї війни. Нехай Христос доторкнеться зболілого серця кожного нашого брата та нашої сестри з цілющими словами «Мир вам!» (Ів 20, 19). Молю Воскреслого, щоби ці Великодні свята зміцнили всіх нас, сповнили силою до майбутніх звершень та принесли нашому українському народу спокій і мир. Щоб для всіх нас довга ніч тривоги змінилася ранком миру, як триденне перебування Христа у темноті смерті змінилося світлом Воскресіння, світлом життя.
Бажаю, щоби Воскреслий Господь беріг усіх вас та приніс Україні довгоочікуваний мир. Нехай Всемогутній Бог, що воскресив із мертвих свого Сина, переведе наш український народ через сьогоднішні важкі випробування. Сповнені пасхальною радістю, в цей день Великодня, що завжди був для поколінь наших предків святом надії та натхнення, усі разом заспіваймо: «Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і хай тікають від лиця Його ті, що ненавидять Його».
Христос воскрес! Воістину воскрес!
†Василій Семенюк,
архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський
Дано у Тернополі, при Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, у день святого славного великомученика, переможця й чудотворця Юрія 23 квітня 2024 року Божого
