Кабінет Міністрів України продовжує працювати над реформою системи вищої освіти. Слідом за скасуванням заочної форми навчання в уряді планують скоротити кількість державних університетів. Така ідея назріла: за останні 15 років кількість випускників скоротилася майже вдвічі. А враховуючи демографічні тенденції до зменшення населення, абітурієнтів також з кожним роком буде все менше. Якою буде оновлена система вищої освіти, та які ще зміни підготували в уряді?
Про це пише Свобода.
Студентів меншає, а кількість вишів — все ще висока
У 2023 році українські школи закінчили приблизно 360 тисяч випускників, тоді як ще 15 років тому, у 2008-му, їх було 640 тисяч. До 2033 року кількість випускників шкіл може скоротитися до 300 тисяч, з урахуванням випускників на тимчасово окупованих територіях. У 2008 році в Україні діяло близько 350 закладів вищої освіти, на один заклад в середньому припадало 6700 студентів. До 2021 року кількість закладів зменшилась до 300: 100 — приватних, 40 — комунальних, 170 — державних. В кожному з них в середньому вчилось 3400 студентів. Тож Уряд планує зменшити кількість державних вишів щонайбільше до ста.
Як пояснив заступник міністра освіти Михайло Винницький, зменшення кількості вишів триватиме не один рік. Адже йдеться не лише про укрупнення університетів, а й про покращення якості освіти. «З кожним роком фінансування закладів, які не дотягують до критеріїв, закладених у формулі розподілу коштів між вишами, буде зменшуватися. Зростати фінансування буде для тих, які ці критерії виконують. Це, зокрема, наукові показники, рівень працевлаштування випускників тощо. Очевидно, що з часом слабші заклади будуть вимушені приєднатися до сильніших».
Гроші ходитимуть за студентом
Окрім зменшення кількості вишів, уряд розробив законопроєкт щодо зміни системи фінансування університетів. «Сьогодні в нас 60% студентів навчаються на контракті. Наша мета — щоб 60% студентів отримували різні види державної підтримки: держзамовлення, гранти, ваучери або, в майбутньому, пільгові кредити», — пояснив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
За його словами, за кошти державного замовлення (тобто безоплатно) навчатимуться вступники з найкращими конкурсними балами та молодь із вразливих категорій. Державне замовлення стосуватиметься передусім спеціальностей, що є важливими для держави — наприклад, вчителі та лікарі. Після успішного випуску держава пропонуватиме студентам перше робоче місце. Державні гранти покриватимуть вартість навчання повністю або частково. Ці кошти не треба буде повертати. Також студент, навчаючись за грантом, не має жодних зобов’язань щодо працевлаштування. На розмір гранту впливатимуть результати зовнішнього незалежного оцінювання та обрана спеціальність. Очікують, що нова система буде більш справедливою, сприятиме збільшенню кількості студентів, які отримають державну підтримку.
Головне питання — коли ж нову систему впровадять. Ідея зменшення кількості університетів поки перебуває на стадії розробки, тоді як впровадження державних грантів для студентів — вже на рівні законопроєкту, скерованого в парламент.
