• Останні
  • У тренді
“Українське питання” і національні меншини в сучасній Україні

“Українське питання” і національні меншини в сучасній Україні

29.04.2023
лову риби на мормишку

На Тернопільщині визначили чемпіонів України з підлідного лову риби на мормишку

16.02.2026
підкупити поліцію

Потрійна доза криміналу на Кременеччині: троє водіїв намагалися підкупити поліцію за «п’яну» їзду

16.02.2026
Інвертор

Дороговартісна помилка: мешканка Тернопільського району віддала шахраям 70 тисяч гривень за інвертори

16.02.2026
Разом у грі

«Разом у грі»: у Тернополі ветерани та люди з інвалідністю змагалися у турнірі з петанку

16.02.2026
Купила довідку

У Тернополі викрили жінку, яка підробила довідку МСЕК для звільнення чоловіка зі служби

16.02.2026
CБУ

Служба безпеки «по гарячих слідах» затримала російських агентів, які підірвали авто неподалік від однієї з будівель СБУ 11 лютого цього року (відео)

16.02.2026
оновила книжковий фонд

Бібліотека для молоді у Тернополі отримала 76 нових видань: серед них книга про Героя «Норда»

16.02.2026
Торгівля правами

500 доларів за іспит: на Тернопільщині затримали «посередницю», яка торгувала водійськими правами

16.02.2026
вирок мешканцю області

Смертельна ДТП на Тернопільщині: водій, який напідпитку згубив життя 16-річної сироти, отримав вирок

16.02.2026
суд визнав винним старосту

На Тернопільщині старосту покарали за «сімейне» голосування: деталі корупційного скандалу

16.02.2026
Владислав Садовський

Кременецькі регбісти підкорюють Лісабон: вихованці школи ім. Андрія Пушкаря виступають за збірну України

16.02.2026
Відкритий чемпіонат області з армрестлінгу

Загартовані волею: Тернопільщина прийняла Відкритий чемпіонат області з армрестлінгу

16.02.2026
Понеділок, 16 Лютого, 2026
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Співпраця
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф
Немає результату
Переглянути всі результати
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Немає результату
Переглянути всі результати

“Українське питання” і національні меншини в сучасній Україні

80-й річниці створення  Української дивізії СС “Галичина” присвячується.

Опубліковано Ростислав Новоженець
29.04.2023

“Доки не буде виправлена кривда, завдана українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій“
(Кароль Гавлічек-Боровський,чеський письменник)

Словосполучення “українське питання” вперше у 1905 році використав Михайло Грушевський у назві однойменної статті, де обґрунтував важливість здобуття Україною незалежності з точки зору історичного та природного права українського народу на суверенність. Надалі цим терміном у наукових та публіцистичних працях позначають тему здобуття українцями власної держави.

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ

Як Тернопіль був столицею “червоної” Галичини

Як Тернопіль був столицею “червоної” Галичини

30.09.2022

Оголошено дату гастрономічно-націоналістичного фестивалю СС у Тернополі

14.09.2017

На перший погляд, може здатись, що “українське питання” втілено у 1991 році після проголошення незалежності України від Росії. Але насправді так виглядає лише назовні. Маємо усі атрибути державності – власні назву країни, кордони, герб, прапор, гімн, грошову одиницю, конституцію, державну мову, органи влади тощо. Та зсередини суспільний організм держави досі належно не просякнутий українським духом й надалі значною мірою перебуває під впливом т.зв. “руского міра”.

Передусім “рускій мір” – це “рускій язик”. Недарма росіяни стверджують, що Росія закінчується там, де закінчується російська мова. Згідно з переписом 2001 року в Україні російську мову рідною визнало 29,6 % населення, зокрема, таких більшість серед росіян – 95,9%, греків – 88,5%, євреїв – 83,0%, німців – 64,7%, білорусів – 62,5%, татар – 58,7% та грузинів – 54,4%. Тобто, саме ця група національних меншин в Україні віддає перевагу російській мові, а отже виступає оплотом “руского міра”.

Натомість українську мову, за згаданим переписом, вважають рідною 67,5% населення України, зокрема, таких більшість серед українців – 85,2% і поляків – 71,0%. Тобто, саме ці дві національності віддають перевагу українській мові й значною мірою забезпечують українську суть держави.

Є ще й третя, не чисельна група національних меншин – 2.9% населення України, які рідною вважають не українську і не російську мови, а переважно мову своєї національності. Такі є поміж: угорців – 95,4%, кримських татар – 92,0%, румунів – 91,7%, гагаузів – 71,5%, молдаван – 71,0%, болгар – 64,2%, азербайджанців – 53,0% та вірмен – 50,4%. Ця група в українсько-російському протистоянні швидше за все обстоюватиме власні інтереси.

Отож, знаючи національність людини, можна з великою ймовірністю визначити її мовні орієнтири, а значить і прихильність, упередженість або байдужість до української державності.

Але як розпізнати національність людини, адже з 1992 року нащадки колонізаторів в Україні потурбувались про вилучення відповідної графи з офіційних документів? Єдиним способом для цього може послужити дослідження етимології прізвища, іноді імені чи по батькові особи. Скажімо, для українців є характерними прізвища, які закінчуються суфіксами -енко   (-єнко), -ук (-юк), а для росіян – ов (-єв) чи -ін, -іх тощо. Звісно, є винятки, які лише підтверджують правило. З історії знаємо ряд визначних українців (Драгоманов, Костомаров, Донцов, Єфремов) з російськими прізвищами, які їм нав’язав московський царат. Сьогодні ж кожен, хто хоче позбутися московських впливів, може за власним бажанням змінити своє прізвище.

Згідно з тим же переписом населення в Україні проживає: 77,8% українців, 17,3% росіян, 0,6% білорусів, по 0,5% молдаван і кримських татар, 0,4% болгар, по 0,3% угорців, румунів і поляків, по 0,2% євреїв, вірменів, греків і татар, по 0,1% циган, азербайджанців, грузинів, німців, гагаузів тощо. Попри те, що в переписі населення зафіксовано аж 130 національностей, Україну ніяк не можна вважати багатонаціональною, оскільки кількість українців перевищує 2/3 (67%), а така держава за міжнародними оцінками вважається моноетнічною.

Севастополь – це українське місто Корсунь

Водночас у всіх гілках державної влади в Україні національний склад керівних органів суттєво відрізняється від середньо статистичного не на користь українців, а саме:

Президентська влада. Президент України В.Зеленський – єврей. Керівник ОПУ А.Єрмак – єврей, заступники керівника ОПУ О.Дніпров, А.Смірнов, О.Татаров – росіяни, Р.Шурма – єврей, прессекретар Президента С.Никифоров – росіянин.

Виконавча влада. Прем’єр-міністр Д.Шмигаль – єврей. Віцепрем’єр-міністри: О.Стефанішина, О.Кубраков – росіяни, В.Федоров – єврей,  міністри: О.Немчинов, О.Камишін, Ю.Лапутіна – росіяни, Г.Галущенко, В.Гутцайт, О.Резніков – євреї. З 22 членів уряду – лише 12 українці (55%).

Законодавча влада. Голови фракцій: “Слуга народу” Д.Арахамія – грузин, “Європейська солідарність” А.Герасимов, партії “Голос” О.Устінова, “Відновлення України” М.Єфімов – росіяни, ВО “Батьківщина” Ю.Тимошенко, “Платформа за життя та мир” (кол. ОПЗЖ) Ю.Бойко, “Довіра” О.Кулініч  – євреї. З 8 голів фракцій – лише 1 українець (13%). Голови комітетів: О.Гайду, Н.Шуфрич – угорці, А.Радіна, М.Потураєв, А.Кожем’якін, Д.Маслов, Г.Третьякова, Ю.Кісєль, Д.Гетманцев – росіяни, Є.Гєллєр, М.Радуцький, С.Іонушас – євреї. З 23 голів комітетів лише 11 українці (48%).

Судова влада. Голови Конституційного суду Ю.Баулін, Верховного суду В.Князєв – росіяни. З 17 членів Вищої Ради правосуддя – 6 росіяни (Д.Лук’янов, В.Князєв, Ю.Бокова, С.Бурлаков, О.Попікова, В.Селіхов).

Така національна кадрова політика є грубим порушенням Ст. 24 Конституції України, де зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи, є рівними перед законом, й не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками етнічного походження. Чому ж  українців обмежують, а, скажімо, євреям, які складають в Україні лише 0,2% населення, надають привілеї в отриманні державних посад?

У час російсько-української війни взагалі є державним злочином проти основ національної безпеки призначати в Україні на будь-які керівні посади росіян за національністю. Невже не достатньо фактів, які підтверджують, що серед колаборантів переважають саме росіяни з українськими паспортами? Але обмеження прав потенційних симпатиків ворога є загальноприйнятим правилом під час війни. Відомо ж, що під час Другої світової війни американці ізолювали японців-громадян США, а в СРСР відправили в концтабори всіх німців – радянських громадян і навіть ліквідували Автономну республіку Німців Поволжя.

Судячи зі всього влада в Україні й не думає будувати українську державу, а готує нашу територію під “Новоросію” і “Небесний Єрусалим”.

Недарма творець “українського питання” Михайло Грушевський писав: “Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна”. Завдання нинішнього покоління виправити цю історичну помилку! І завжди слід пам’ятати слова І.Франка: “Все, що йде поза рами Нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної Нації”.

Читайте нас в Google News

Ростислав Новоженець

Теги: галиччинадивізіясс
Share11ShareSend

Пов'язані публікації

Немає доступного вмісту
Завантажити ще
Ух радіо Ух радіо Ух радіо
Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe
Опілля різдвяне Опілля різдвяне Опілля різдвяне
Ua News media group Ua News media group Ua News media group

Пошук

Немає результату
Переглянути всі результати
Вуличне радіо Вуличне радіо Вуличне радіо

RSS Ровесник – молодіжні новини

  • Чому легенда тернопільського біатлону починає життя з нуля? Відверте інтерв’ю Олени Підгрушної 15.02.2026
  • Кадрові ротації у «Тернопільтеплокомуненерго»: Андрій Гуцалюк змінив Миколу Бочкарьова на посаді керівника 15.02.2026
  • На Острівці закоханих у Тернополі збирали кошти для ЗСУ 14.02.2026
  • «Як квочка курчат», або чому «крила» отця Філюка мають бути пристебнуті 14.02.2026
  • За три дні до 46-річчя: історія воїна, який провів на війні 11 років 14.02.2026
Погода
Тернопіль

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua




  • Контакти
  • Співпраця
  • Редакційна політика
Газета Місто. Тернопільські новини

ГО Медіа-центр Тернопіль

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.