Наприкінці XVIII століття англійський професор мінералогії Едвард Даніель Кларк вирушив у довгу подорож Російською імперією. Його маршрут пролягав через Петербург, Москву і далі — на південь, у землі, які тоді називали Малоросією, а нині це — Україна. Саме там він зустрів українських селян і козаків та залишив вражаючі описи їхнього життя. І вже тоді Кларк зробив висновок: українці й росіяни — це два абсолютно різні світи.
Українські степи і люди
Коли Кларк побачив українські степи, його захоплення не мало меж:
«Всі ці неосяжні рівнини рясніли найрізноманітнішими квітами… повітря було напоєне пахощами, жайворонки співали, метелики літали серед цвіту».
Він із подивом описував білі охайні хатки з садками, квітучі подвір’я, великі родини, що вечеряли гуртом просто неба.
«Українці з численними сім’ями сиділи кружком перед своїми чепурними хатками і вечеряли; усі щасливі й веселі, вони являли картину задоволення та миру, яку нечасто зустрінеш на російських теренах».
Риси українців
Кларк називав українців:
- чистоплотними, працьовитими, чесними, щедрими, ввічливими, відважними, гостинними;
- справді побожними і менш забобонними, ніж росіяни.
«Вони становлять куди шляхетнішу расу, ніж росіяни, і переважають їх у всьому, що тільки може підносити один людський гурт над іншим».
Українська мова видалася йому «приємною, повною зменшувальних форм» — мелодійною та лагідною.
Особливо його вразила чесність: він наводить приклад, коли козаки самі доставили чужу поламану карету з усім майном до міста. І додає риторичне питання:
«Хто б наважився покинути карету чи скриню, навіть під замком, серед росіян?»
Росіяни в очах Кларка
А тепер — контраст. Перебуваючи в Москві, Кларк бачив натовпи, які після церковних служб віддавалися пияцтву та розпусті.
«Посеред зали російські мужики та міщани танцювали з блудницями, тоді як їхні жінки й дочки стояли збоку… Ніколи мені не доводилося бачити настільки нестримної розпусності».
У селі, де поряд жили малороси й росіяни, різниця була очевидна:
«Різницю між цими двома народами можна було зрозуміти з контрасту між нечистотою і охайністю… Я радше пообідав би на підлозі хати українця, ніж на столі російського князя».
Кларк відзначав і похмурість, підозріливість росіян, їхню звичку до обману й крадіжок, контрастуючи це з відкритістю та доброзичливістю українців.
Дві протилежності
У підсумку англієць бачив дві протилежні культури:
- Українці — «благородна раса», чесні, гостинні, працьовиті, з любов’ю до землі й охайності, з глибоким, але щирим благочестям.
- Росіяни — народ, зіпсований деспотизмом, схильний до пияцтва, підозріливості, неохайності й обману.
Цей висновок звучить особливо актуально сьогодні, через понад 200 років після його подорожі. Бо незалежний британський мандрівник уже тоді побачив і чесно записав те, що ми знаємо й відчуваємо нині: українці й росіяни — це не одне й те саме, це два різні світи.
Джерело: Edward Daniel Clarke, Travels in Russia, Tartary and Turkey (1800–1812).
