У неділю греко-католики відзначатимуть празник Євхаристії. Він завжди припадає на четвер після Неділі всіх святих, а саме урочисте святкування переноситься на найближчу неділю.
Свято має західне походження. Святі отці першого тисячоліття як Східної, так і Західної церков знали культ Пресвятої Євхаристії тільки в зв’язку зі служінням Святої літургії. Намагаючись зробити Пресвяту Євхаристію предметом особливого культу й поза службою Божою, єпископ Роберт із Льєжа 1246 р. установив у своїй єпархії празник на честь Найсвятіших Тайн. Уперше його відзначили в 1247 р. у церкві Св. Мартина в Льєжі, а згодом свято поширилося і на інші європейські країни.
Папа Урбан IV окремою буллою з 1264 р. наказав святкувати цей празник повсюдно Католицькою церквою під назвою «Празник Христового Тіла». Але започаткування цього свята у багатьох місцевостях натрапляло на опір духовенства. Тому Папа Климент V на соборі у Вієнні 1311 р. ще раз підтвердив рішення свого попередника щодо празника Христового Тіла, і відтоді він стає загальним у цілій Західній церкві. З XIV ст. головною частиною празника Божого Тіла стають прилюдні процесії зі Святими Тайнами по дорогах і громадських місцях.
Що ж до відзначення свята греко-католиками, то це відбулося у 1720 році. Саме тоді Замойський синод своїм рішенням наказує і в Греко-католицькій церкві святкувати празник Божого Тіла. У 1738 р. уперше з’являється друком служба Божа празника Пресвятої Євхаристії.
У другу неділю після Зіслання Святого Духа Православна церква відзначає празник Всіх Святих Землі Української. Це свято, закликає нас вшанувати праведних синів і дочок українського народу, які були обдаровані святістю на наших землях. Серед славетних християн Русі-України — святі рівноапостольні великі князі і просвітителі, засновники українського монашества, люди, що стали прикладом побожності та високодуховності, мученики за Христову віру, у тому числі і в часи радянських репресій. Не всі їхні імена відомі й закарбовані у людській пам’яті, проте не забуті в Царстві Божому.
Підготувала А. ЗИМНЕНКО
