Україна прийняла виклик від варварів і дає гідну відсіч. Сьогодні є країни, які заробляють на цій війні. Китай, Індія. Частково Туреччина, що намагається всидіти на двох стільцях. Ізраїль, який демонструє половинчасту,невизначену позицію. Та ж Угорщина, котра сприяє агресору. Деякі країни петляють «між крапельок», як, наприклад, Німеччина і Франція.
Але водночас в України є неймовірні друзі й партнери. Варто відзначити країни Балтії, які допомагають Україні як своєю позицією в Європейському союзі, НАТО, так і всим, чим можуть: збройно, гуманітарно. Особливої вдячності заслуговує Естонія , яка надала Україні найбільшу допомогу серед усіх країн світу у відсотковому співідношенні до свого ВВП. Тому що естонці чітко розуміють: Україна – це їхній захист.
Викликає величезну повагу Польща. Це друга після Естонії країна, яка найбільше віддала Україні у відсотковому співвідношенні до свого ВВП . Понад те, Польща дуже дружньо прийняла у себе найбільше біженців з України.
Безумовно, є Сполучені штати Америки, які фінансово та збройно допомагають Україні більше, ніж усі інші країни світу разом узяті. Це на сьогоднішній день найбільший наш партнер також за впливовістю на рівні міжнародних інституцій.
Ми маємо вдячно пам’ятати про Cкандинавські країни – ту ж Данію, Норвегію , Нідерланди, які нас підтримують. Пам’ятаємо про Чехію і Словаччину, які сприяють Україні не показушно, а реальними справами. Дякуємо також Іспанії за постачання зброї. Вдячні й Італії , міністр закордонних справ якої Луїджі Ді Майо прибув до Києва та заявив, що уряд Італії вирішив стати на бік України.
У кожної країни – своя роль.
Але особлива місія належить Великій Британії. Окрім військової та фінансової помочі, британці на чолі з Борисом Джонсоном задавали темпоритм і дух великої підтримки для України. Промовистий факт: уперше за 25 років Велика Британія перестала купувати в рф рафіновану та сиру нафту, газ, вугілля, кокс та брикети. Мабуть тому, що все –таки Велика Британія – це ціннісна країна . Оця їхня спадковість – аристократизм, шляхетність – транслює імпульс грунтовної, однозначної підтримки України цивілізованим світом.
Місія Великої Британії – особлива: задавати ціннісний дух протистояння України орді. Тому потрібно окремо і щиро подякувати Борису Джонсону, який завершує свою каденцію на посаді прем’єр-міністра. Саме він вельми харизматично цей дух промотував. Чого варта одна лише його заява: «Я вважаю, що Україна може виграти і виграє цю війну». Дякуємо, Борисе! До нових зустрічей !
Спільно – перемагаємо!
