Парламентська Тимчасова слідча комісія під головуванням Ярослава Железняка провела п’ятигодинне засідання по справі Міндіча. Це був не просто допит — це був справжній детектор брехні для всієї вертикалі влади.
Прийшли одиниці. Прем’єрка Свириденко — не з’явилася. Міністр енергетики Галущенко — не з’явився. Заступник Єрмака Гринчук — не з’явився. Т.в.о. голови правління «Енергоатому» Павло Ковтонюк, який фігурує на плівках, — «у відрядженні перевіряє захисні споруди». Від «Енергоатому» замість нього прислали… уповноважену з боротьби з корупцією. Іронія рівня «Бог».
З тих, хто таки прийшов, більшість виглядала так, ніби прийшла на власний суд. Очі долу, відповіді «нічого не знаю», «не пам’ятаю», «це не до мене».
Найяскравіші моменти:
- Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін заявив, що по фігурантах «Міндічгейту» немає жодної підозрілої операції. Так, це той самий Пронін, який за кілька годин блокував рахунки Порошенка за прямим дзвінком з Банкової. Коли йому нагадали слова директора НАБУ про аномальні затримки даних від фінмоніторингу, Пронін перейшов на крик. Усі в залі зрозуміли: бреше і кришує.
- У ДБР досі працює співробітник, який фігурує на плівках. За тиждень — жодного відсторонення, жодного запиту до НАБУ.
- Представники «Сенс Банку» сказали, що не знали, що інкасаторська фірма Міндіча зареєстрована за тією ж адресою, що й його алмазний завод.
Серйозно?
Висновок простий і страшний: схема, ймовірно, досі працює. І більшість присутніх у залі — або учасники, або співучасники мовчання.
Прем’єрка анонсує «оновлення наглядових рад». Це смішно. Покрасити фасад, коли весь будинок прогнив — не ремонт, а декорація.
Тому вимоги ТСК чіткі й не змінюються:
Відставка Уряду.
Звільнення Єрмака та 5-6 «менеджерів», які в курсі (включаючи «Алі-Бабу»).
Перезавантаження ДБР.
Повне переформатування коаліції на здорову основу.
Наступні засідання будуть по блоках: Енергоатом, банки, правоохоронці, Офіс президента. І ми не відведемо очей.
Бо коли країна воює, а влада краде мільярди на енергетиці — це не просто корупція. Це зрада.
Софія Федина
Ми писали – МІФІЧНИЙ АНТИСЕМІТИЗМ Й РЕАЛЬНА УКРАЇНОФОБІЯ
Мова, що тримає оборону: як війна змінює мовні звички учнів та родин


















