Понад десять років тому Роксолана Гнатюк переїхала з рідного Тернополя до Аргентини. Ця держава Латинської Америки для Роксолани, її чоловіка Фелікса і трьох їхніх дітей — Сильвестра, Себастьяна та Стефані — стала затишним домом. Утім родина ніколи не забуває про далеку Батьківщину. А Роксолана й узагалі скорочує тисячі кілометрів між континентами… творчістю.
Дві книжки про Україну
За освітою моя співрозмовниця — лікар-психіатр, проте Бог обдарував її ще й численними талантами. Роксолана гарно малює, фотографує і є майстринею художнього слова. Дві її книжки побачили світ в Аргентині, але розповідають читачам про Україну.
Перше видання Роксолани Гнатюк містить різноманітні цікавинки про нашу Батьківщину: коли українці святкують Різдво, чим особливий борщ і чому варто побувати в Карпатах. Представили збірку з текстами на українській, англійській та іспанській торік під час відзначення Дня Незалежності України в Аргентині. Гості дійства — дипломати й посли різних країн отримали книжку Роксолани в подарунок.
А надихнув українку спробувати себе у письменництві відомий нейрохірург-віртуоз з українським корінням Петро Лилик. За це Роксолана йому дуже вдячна.
Професор є засновником і директором інституту внутрішньосудинної хірургії та інтервенційної радіології «ENERI», почесним консулом України в провінції Буенос-Айрес, головою української центральної репрезентації в Аргентинській Республіці. Він прагне, аби в світі захоплювалися здобутками й мудрістю українців, а не сприймали їх лише як дешеву робочу силу. Саме він підтримав Роксолану тоді, коли вона розповіла, що запланувала написати другу книжку — «Жінки України».
У видання ввійшли розповіді про життя видатних українок із різних епох. Є серед них історичні постаті, громадські діячки, співачки, поетеси, лікарка та навіть мандрівниця, що об’їздила світ на мотоциклі.
Презентували роботу «Жінки України» на щорічному книжковому ярмарку в Буенос-Айресі під час конференції «Україна — це Європа».
Світлини плюс легенди
У майбутньому Роксолана має намір і надалі тішити читачів книжковими новинками. А поки роздумує над темою наступного видання, втілює фотопороект «My beautiful city. Buenos Aires».
«Я полюбила столицю Аргентини не відразу, але тепер з насолодою прогулююся поміж старовинної архітектури, — стверджує колишня тернополянка. — Тож прагну показати іншим колорит міста, яке називають «Парижем Латинської Америки».
Тим паче, у багатьох будинків, за словами Роксолани, є своя неповторна історія. Наприклад, театр Буенос-Айреса вважають одним з найкрасивіших театрів у світі. Про будівлю на площі Сан Мартін розповідають іншу історію. Подейкують, що її спорудили за наказом жінки, яка прагнула допекти мамі свого залицяльника. Родина цього чоловіка була аристократичною та однією з найбагатших в Аргентині. Дівчина теж була небідною, але походила не зі знатного роду. Проте мама кавалера була проти такого шлюбу, і син послухав її, бо не хотів позбутися спадку.
Щоби помститися аристократці, молода жінка придумала хитрий план. Родина її коханого володіла землею на площі Сан Мартін. На одному кінці розміщувався їхній маєток, а на іншому — красива церква, збудована сім’єю. Цим храмом багачі часто милувалися з вікон своєї оселі.
Якось, коли аристократи подалися у Європу, кмітлива панянка продала свої ранчо і на виручені гроші купила вільну земельну ділянку на тій же столичній площі. За рекордно короткий термін — 14 місяців — за наказом жінки там спорудили найвищий в країні хмарочос. Вид на красиву церкву багачі втратили.
Ще в столиці Аргентини можна попити чаю у легендарному кафе «Тортоні», яке свого часу відвідували Борхес, Лорка, Енштейн та інші представники мистецької та інтелектуальної еліти.
Світлини із непересічними фактами про архітектуру Роксолана публікує у соцмережах (FB: Roksolana Hnatyuk, Insagram: @dr.roksolana_hnatyuk). А в майбутньому планує видати ці доробки збіркою чи організувати масштабну виставку.
Життя на іншому континенті
Звикнути до аргентинського клімату — ось у чому в Роксолани виникли певні труднощі після переїзду. Моя співрозмовниця зізнається, що їй досі трохи незвично милуватися у магазині при працюючому кондиціонері новорічною ялинкою, а тоді вийти з крамниці на немилосердну спеку. Для святкового настрою не завадило хоча б трохи снігу.
Водночас в Аргентині, каже Роксолана, є свої веселі звичаї та традиції празникування. Замість Миколая дітей тут обдаровує Папа Ноель. А другу порцію пакунків хлопчики та дівчатка отримують у ніч з 6 на 7 січня — напередодні празнику Трьох Царів (Día de los Reyes), у пам’ять про мудреців, які принесли маленькому Ісусові свої дари. Коли ж у малечі випадає молочний зуб, то його забирає не Зубна Фея, а Ратон Перес — кумедний щурик. Тваринка привласнює зуб, а дитині залишає гроші.
Аргентинці — дуже емоційні й відкриті, стверджує Роксолана. При зустрічі обов’язково обіймаються та цілуються. Хоча тут нашим громадянам важко почуватися самотніми ще й тому, що в країні проживає сьома за чисельністю українська діаспора в світі. Вражаюче, але діти чи онуки переселенців, які народилися вже в Латинській Америці, подекуди розмовляють українською так, як ми з вами.
«Чоловік моєї подружки також має українське коріння. На жаль, спілкується тільки іспанською. Але коли запрошує нашу родину в гості на борщ та вареники, то, повірте на слово, готує їх просто бездоганно», — сміється Роксолана.
У сім’ї Роксолани з Україною пов’язані лише найсвітліші спогади. Нещодавню поїздку додому всі згадують з особливим теплом. Особливо гостини запам’яталися середньому синові Себастьянові. В Аргентину хлопчик повернувся з неймовірними спогадами — йому зі старшим братом вдалося побувати на реконструкції битви під Збаражем, та ще й приз виграти, вправно цілячись з лука. До речі, старший син Роксолани зараз повернувся в Тернопіль та навчається в Тернопільському національному економічному університеті.
Мар’яна БОБРІВЕЦЬ
Фото з архіву Роксолани ГНАТЮК
