Тернопільський волонтер-медик Андрій Салагорник чергував у медпунктах, польовій хірургії і на полі бою. Повертаючись час від часу додому, лікар пробув на Майдані з 10 грудня 2013 року і до останніх протистоянь.
20 лютого, в період жорстоких боїв на вулиці Інституцькій, Андрій чергував у мобільних медичних бригадах, які супроводжували атакуючі строї.
– Коли ми піднялися на Інституцьку, я ні одного поранення не бачив сумісного з життям. Постріли в серце, в шию: в праву і ліву сонні артерії, в голову. Стріляли в ногу, до тієї людини підходило 5 чоловік, в них стріляли на смерть, а потім ще пораненого добивали. Хлопці з дерев’яними щитами, практично, прикриваючи собою, без зброї проводили нас до поранених людей, – пригадав медик.
Андрій Салагорник стверджував, ще до цих найстрашніших подій, котрі відбувалися в дні останніх протистоянь, «беркутівці» і з травматичної зброї не менш жорстоко ранили людей.
– Одного дня до нас звернулося 20 чоловік з пораненнями правого ока. Як я потім взнавав, в шістьох воно витекло, люди залишилися інвалідами на все життя. В медпункти до нас також зверталося багато людей з осколочними пораненнями ніг, рук, тулуба. Були люди з відірваними кистями та пострілами в лице, – зазначив тернополянин.
Починав свою працю на Майдані наш земляк у стратегічному медпункті на Грушевського, 4 – неподалік барикад. Разом з іншими лікарями Андрій застав напад «беркутівців» на цей медпункт, бачив, як вони забирали та знищували всі ліки. Згодом люди відновили цю медичну частину, та з розвитком подій тернополянин вирішив допомагати в польовій хірургії.
– Хірурги-стоматологи, анастазіологи, нейрохірурги та інші лікарі цілодобово чергували в польовій хірургії, і я чергував з ними. В нас навіть був електрошок, який мобілізує роботу серця, – розповів лікар.
Також він розповів, що й серед медиків були «тітушки», адже дістати футболку з червоним хрестом не так вже й важко. Ці люди дозволяли собі робити уколи, роздавати сумнівні таблетки.
– Наші медики мали замість аптечки ящики для інструментів, а «тітушки» ходили з пакетами, тому ми швидко їх вичислили. Ми підходили до тих, кого не знали і в лице запитували, де квартирують, чи знають координаторів. Якщо не було відповіді – відразу кликали самооборону Майдану, – стверджував тернопільський медик.
Світлана КРИЧКІВСЬКА , газета Свобода
