Вишнівецький палац на Тернопільщині нині один з небагатьох відреставрованих, у ньому експонується багата спадщина власників і краю. Збудувала цей маєток родина Корибут-Вишневецьких. Ймовірно, там народився Дмитро «Байда» Вишневецький, який згодом заснував Запорозьку Січ. Історію маєтку розповіли у заповіднику «Замки Тернопілля».
Ця місцевість розташована на півночі Тернопільщини, але етнографічно належить до Волині. Саме там, над річкою Горинню, своє родове гніздо започаткував князівський рід Корибутів-Вишневецьких. Перша згадка про місцевість датується кінцем XIV ст., коли новгород-сіверський князь Дмитро Корибут заклав тут перший форпост.
«Великий князь литовський Вітовт, позбавивши Дмитрія Корибута Сіверського князівства, дав йому взамін кілька поселень на Волині, в тому числі і Вишневець. Тоді на правому березі річки Горинь там, де нині розміщується село Старий Вишнівець, Дмитрій Корибут збудував перший укріплений замок для захисту від татаро-турецьких набігів. В 1494 році князь Михайло Вишневецький переніс його на лівий високий берег, де сам рельєф допомагав краще організувати оборону. З того часу і на декілька віків стає Вишнівець родовим гніздом і славою могутнього роду князів Вишневецьких», – розповіли у заповіднику.
Наступний замок збудували у XVII столітті. Він мав спільну оборонну лінію з монастирем кармелітів. Місто отримало магдебурзьке право і було великим торговим і ремісничим центром. Після підписання Зборівського миру 1649 року Вишнівець ущент пограбували і зруйнували татари.
На початку ХVІІІ століття останній з князів Вишневецьких, Міхал Сервацій, перебудував понищений родовий замок на розкішний палац за зразком французьких заміських резиденцій. Згодом він перейшов у власність Мнішеків.
Поруч була призамкова церква Вознесіння Господнього, яка була усипальницею православних представників роду Вишневецьких. Датою її побудови вважається 1530 рік. Вона стала свідком заручин Марини Мнішек та Лжедмитрія І. У ній зберігалися цінні реліквії сакрального мистецтва, зокрема чудотворна ікона «Знамення Пресвятої Богородиці». Костел у Вишнівці заклав Ярема Вишневецький у 1740-х роках. Він став родинною опочивальнею католиків роду.
«Завдяки діяльності, щедрості, прагненню до науки й краси князів Вишневецьких та графів Мнішків містечко Вишневець та сам край взагалі став багатющим осередком знань, оплотом культури та мистецтва. Адже саме у Вишневецькому палаці була бібліотека, що висвітлювала науково-художні смаки епохи, театральний зал, на сцені якого постійно ставили спектаклі. Не менш важливу роль відіграють живописні полотна, що прикрашали стіни палацу та сама естетика оформлення інтер’єрів», – розповідають у заповіднику.
Палац сильно постраждав у дві світові війни. У радянський період там розмістили різноманітні служби Вишневецького району. Відроджувати палацово-парковий комплекс почали в 1999 році. Зараз він є філіалом національного заповідника.
Нині палацово-парковий комплекс є популярним туристичним місцем, оточений вишуканою в’їзною брамою, декоративною огорожею та ландшафтним англійським парком.
Цікаві факти про Вишнівець:
- народився засновник Запорозької Січі, Дмитро «Байда» Вишневецький;
- маєток належав Мнішекам, пов’язаним з аферою на царський трон у Московському царстві;
- палац відвідав Оноре де Бальзак, який захоплювався розкішшю палацу, порівнюючи його з Версалем;
- у XX столітті палац реконструював київський архітектор Владислав Городецький, автор «Будинку з химерами».
Вишнівецький палац розташований на вул. Замковій, 5. Контактний телефон: 0671816111.
