На запитання про свої часті візити у зону АТО, судинний хірург Юрій Свідерський постійно віджартовується:
– Працюю в обласній клінічній лікарні, а їздити до бійців у зону збройного конфлікту – моє хобі. Мені ще поталанило, бо начальство медичного закладу не вставляє палиць у колеса, коли я, так би мовити, відпрошуюся з роботи. А ось у декого з моїх колег і, справді, виникає безліч проблем. Для того, щоб тиждень-другий попрацювати на передовій, від них вимагають кипу різних паперів та довідок мало не з печатками міністерства оборони.
Зауважте, жодного високопарного слова, жодного натяку на благородство своєї місії. Натомість про всеукраїнську лікарську фактично волонтерську організацію «Білі берети», Юрій може розповідати довго та детально, пише “Наш день”.
– Ініціатором створення нашого загону став лікар-стоматолог Андрій Салагор- ник, який у найбільш напружений час на Майдані працював волонтером мобільних медичних бригад. Вони надавали медичну допомогу потерпілим безпосередньо на полі бою, – розповідає лікар. – Коли дізнався про створення «Білих беретів», вирішив приєднатися, бо хотів допомагати в тій справі, яку знаю найкраще. Пройшов багато вишколів, в тому числі й «натовські».
За словами Юрія Свідерського, військова медицина принципово відрізняється від звичайної:
– За великим рахунком, ми не лікуємо людей у звичному значенні цього слова. Ми рятуємо їх життя.
Однак, жоден медик-волонтер не може вплинути на кількість поранених на полі бою бійців. Медикам та санітарам тільки залишається, що оперативно, а головне, вправно та швидко забезпечити умови для подальшої евакуації постраждалих у шпиталі. У таких випадках лік іде на хвилини. Ось тому, щоб врятувати якомога більше життів нашим воїнам, є лише один стовідсотковий вивірений шлях – слід займатися тренінгами серед рядових бійців, вчити їх прийомів надання першої медичної допомоги. На цьому й зосередили свою діяльність «Білі берети».
За кілька місяців діяльності своєї організації, медики-волонтери стали найкращими інструкторами для тисяч українських бійців як на Сході, так і у навчальних центрах за місцем дислокації військових підрозділів, добровольчих батальйонів. А ще вони охоче навчають правил надання першої медичної допомоги та самодопомоги мобілізованих, або ж навіть всіх охочих, зайнятих на виробництві, у бюджетних установах чи громадських формуваннях.
Дев’ятеро фахівців тернопільського загону «Білих беретів» працюють в основному у найгарячіших точках. Станиця Луганська, Щастя, Піски, Тоненьке… Дехто з них так і не наважився розповісти рідним і близьким страшних подробиць своїх «службових відряджень» – навіщо ж непокоїти тих, заради кого пліч-о-пліч з військовими боронять рідну країну від агресорів. До речі, навіть зі зброєю у руках, бо терористи ніколи особливо не зважали на всілякі міжнародні конвенції, а тому медики нерідко стають для них особливо «привабливими» мішенями.
– Узагалі ж, потрапивши на війну, опинився ніби в іншій реальності. Так, там страшно – і від того, що над головою свистять кулі та рвуться снаряди, і від побаченого та почутого між боями, – ділиться своїми враженнями Юрій. – Якось довелося рятувати взятого нашими бійцями у полон пораненого російського офіцера. «Вам, напевно, важко доводиться», – поспівчував він, запитавши, де українські спецслужби утримують у заручниках сім’ю, щоб я не втік з передової…
А ще «Хірург», бо саме так називають його бойові побратими, переконаний: якщо кожен, хто вміє та фізично може протистояти ворогові, нині заховає голову у пісок чи замкнеться у своїй «крайній хаті», то може статися так, що вже завтра окупанти увірвуться й до неї. Тому болісно реагує, бачачи, як іноді показний патріотизм здорових хлопців закінчується тоді, коли їм приносять повістки з військкоматів.
– Де б ти не був, де б не працював, а скрізь треба пам’ятати, що на сході країни тебе, твій спокій захищають українські воїни. Тож кожна, пролита ними у боях, краплина крові, має спонукати до активних дій в ім’я спільної перемоги. Можливо саме твоя частка, твій внесок у загальну справу можуть стати вирішальними, – намагається достукатися до сумління своїх земляків Юрій Свідерський.
У ці дні «Хірург» зі своїми тернопільськими колегами знову перебуває там, де сотні вояків найбільше очікують на їхню допомогу. Саме у таких екстремальних умовах найповніше проявляються високі моральні та професійні якості цих мужніх людей, які з ризиком для власного життя рятують життя наших захисників.
