Сьогодні, 19 лютого, Україна відзначає День Державного Герба. Саме цього дня у 1992 році Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Проте для нашого краю цей символ має значно глибшу історію. Як повідомляють у Борщівському обласному краєзнавчому музеї, у їхніх фондах зберігаються унікальні експонати, які доводять: тризуб завжди був ознакою української ідентичності.
У музейній експозиції можна побачити оригінальні банкноти часів Української Народної Республіки. Карбованці, гривні та шаги того часу обов’язково містили зображення тризуба, що підкреслювало державність молодої країни.
Цікавим свідченням патріотизму місцевих громад є відтиск печатки на звіті читальні «Просвіта» села Кривче за 1923 рік. Попри складні політичні обставини, український символ залишався офіційним для громадських організацій Тернопільщини.
Найбільш вражаючими є етнографічні знахідки, де тризуб вплітався в орнамент як оберіг:
- Вишита сорочка 1920-х років: передана мешканкою Борщева Марією Дулепко. У її квітковому візерунку майстерно замасковано українську символіку.
- Великодній рушник 1936 року: найстаріший у колекції. В центрі жовто-синіми нитками вишитий тризуб, а обабіч нього – галицькі леви.
Серед інших раритетів музей виділяє:
- Погрудний значок-булавку: знайдений у селі Іванків. Припускають, що він виготовлений у Львові ще в 1911-1914 роках.
- Хрести Симона Петлюри: великий та малий макети авторства Миколи Битинського, затверджені у 1932 році.
- Часописи та преса: видання, які масово читали на Борщівщині, засвідчуючи приналежність краю до єдиного національного простору.
Спадкоємність української державності, зафіксована у цих речах, нагадує: наш герб – це не просто малюнок, а символ боротьби багатьох поколінь. Навіть у радянські часи, коли тризуб був під суворою забороною, він продовжував жити у вишивці, повстанських піснях та серцях українців.
Читайте також: Гартування характеру: у Великогаївській громаді завершився пластовий табір «Обережно»
Гартування характеру: у Великогаївській громаді завершився пластовий табір «Обережно»
