Епоха князів Острозьких є одним із найважливіших, хоча й часто недооцінених періодів у формуванні архітектурного та духовного обличчя Тернополя. Саме в цей час приватновласницьке місто перетворилося на потужний оборонний та релігійний центр Руського воєводства. Про історію міста XVI – початку XVII століття розповів мистецтвознавець та адміністратор групи «Центр вивчення спадщини князів Острозьких» Микола Бендюк.
Тернопіль як «водний замок» Магнатів
Заснований у 1540 році Яном Амором Тарновським, Тернопіль (тоді — Тарнополь) будувався за моделлю укріпленого міста на прикордонні. Ключовим елементом оборони став штучний став, створений у 1548 році. У цей період замок мав вигляд «водної фортеці»: вода підходила безпосередньо до підніжжя мурів, виконуючи роль природного рову.
Після смерті сина засновника у 1567 році, місто через шлюбні зв’язки перейшло у власність Василя-Костянтина Острозького. Саме за його правління відбулася масштабна модернізація фортифікацій.
Модернізація за Острозьких: від дерева до артилерійських мурів
У другій половині XVI століття замок перестав бути просто резиденцією і перетворився на сучасний оборонний вузол. Головні зміни включали:
Ескарпування: створення похилих кам’яних укосів із гарматними амбразурами, що дозволяло вести фланговий вогонь і захищало стіни від підкопів.
Багатоярусність: структура замку поєднувала житлові палацові поверхи нагорі та потужні бойові яруси внизу.
Артилерійська адаптація: мури стали масивнішими, щоб витримувати вогонь тогочасної артилерії.
Цікаво, що всупереч поширеним краєзнавчим міфам, участь італійського архітектора Христофоро Бодзано у будівництві не підтверджена документами. Єдиним реальним будівничим того часу, зафіксованим у джерелах, є Ян Бонк — «архітектор і громадянин тарнопольський», який працював над укріпленнями у 1560–1570-х роках.
Духовна стратегія князя: зміцнення «руської віри»
Василь-Костянтин Острозький використовував Тернопіль як плацдарм для підтримки православ’я. Його політика базувалася на трьох стовпах:
Соціальна підтримка: надання землі для шпиталю (лазарету), де могли лікуватися міщани «руської віри».
Підтримка громад: розвиток міського братства, яке стало осередком освіти та культурного опору.
Сакральне будівництво: саме за підтримки князя у 1608 році замість давньої дерев’яної церкви було зведено мурований храм Різдва Христового, який досі є однією з найдавніших пам’яток міста.
Економіка та спільна відповідальність
У період Острозьких Тернопіль функціонував як злагоджений механізм, де оборонна інфраструктура була спільною справою власника та громади. Міщани мали чіткі обов’язки: утримувати вали, дороги та дамбу ставу. Став був не лише частиною захисту, а й основою господарства (рибний промисел) та регулятором всієї гідросистеми міста.
Таким чином, під впливом князів Острозьких Тернопіль остаточно оформився як ренесансне місто, де оборонна потужність поєднувалася з економічним процвітанням та захистом національно-духовних інтересів української громади.
Читайте також: Файному місту — 486! Як Тернопіль святкуватиме річницю першої письмової згадки
Файному місту — 486! Як Тернопіль святкуватиме річницю першої письмової згадки
