Про користь шипшини знали ще в старовину. Авіценна вважав, що шипшина добра для печінки і шлунка, сприяє рубцюванню застарілих виразок, заспокоює головний біль.
Це твердження давнього вченого підтвердили сучасні дослідники. З плодів шипшини виготовляються препарати для лікування холециститу, гепатиту та інших захворювань печінки, а також масляний екстракт для лікування виразок і екзем.
І народна, й офіційна медицина в усьому світі високо цінує рослину, в якій корисне все: і коріння, і пелюстки квіток, і плоди. Але в кожній країні — свої особливості застосування. Найбільш широкий спектр в тибетській та українській народній медицині: при туберкульозі легень, ревматизмі, атеросклерозі, неврастенії, захворюваннях нирок, печінки, шлунка, при інфекціях та опіках і навіть при новоутвореннях.
У монгольській медицині плоди шипшини застосовують при головних болях і запамороченнях. У Польщі та Німеччині — при лікуванні захворювань нирок і сечового міхура.
Таку різнобічну дію пояснити дуже просто. Попередник нинішніх красунь троянд шипшина — справжнє джерело вітамінів і корисних для організму речовин. Його плоди містять найбільшу порівняно з іншими плодовими чагарниками кількість вітаміну С. У поєднанні з іншими вітамінами В2, Е, К і Р, а також біогенними сполуками він має цілющу дію на весь організм в цілому.
Водний настій плодів корисний не тільки як вітамінний, а й як лікувально-профілактичний засіб при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастриті з підвищеною кислотністю, а також при захворюваннях нирок і сечогінного міхура, при недокрів’ї та загальному занепаді сил, при пневмонії та переломах кісток.
Відвар коріння використовується при нирковокам’яній хворобі, циститах, діареї, хворобах печінки, інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Наукові дослідження показали, що відвар і настоянка коренів шипшини підсилюють моторику шлунку, мають протизапальну і судинозвужувальну дію. Відвар зменшує, а настоянка збільшує жовчовиділення.
Насіння використовують для отримання олії шипшини, ефективної при лікуванні трофічних виразок, дерматозів, пролежнів, опіків, радіоактивних уражень шкіри.
Існує кілька способів приготування настою шипшини з ягід.
* Ягоди дроблять, але так, щоб зерна залишалися цілими. Заварюють з розрахунку: одна частина ягід на шість частин шипшини. Кип’ятять на слабкому вогні 10 хвилин. Настоюють 1,5—2 години.
При такому варіанті приготування 90% аскорбінової кислоти переходить в настій і посилює дію мікроелементів (міді, калію, кальцію, заліза, марганцю, фосфору, магнію, кремнію).
* Столову ложку плодів заливають склянкою окропу, кип’ятять на невеликому вогні 10 хвилин. Настоюють добу. Проціджують. Приймають по 0,5—0,75 склянки в день. Це доза для дорослих, а дітям слід зменшити наполовину. Можна додати меду, але не цукор.
* Плоди подрібнити в ступці, залити окропом з розрахунку 10—15 г на склянку окропу. Кип’ятити 2—3 хвилини і потім перелити в термос. Через 3—4 години настій готовий до вживання. Ретельно процідити через кілька шарів марлі, тому волоски володіють шкідливою дією на слизову оболонку травного тракту.
Пити по 50—100 мл з рази на день у проміжках між прийомами їжі. Як і в першому випадку, можна додати меду.
Шкірочка ягід прискорює і безболісно дробить камені в нирках, сечовому і жовчному міхурі. Бажано шкірку насушити на зиму.
Стиглі плоди розрізають навпіл, видаляють насіння і волоски. Висушують на повітрі, розстеливши тонкому шаром.
* Відвар з шкірки готують так. 3 столові ложки шкірки залити склянкою окропу. Пити протягом двох тижнів. На третій тиждень дозу зменшити наполовину і випити за день за 4—5 прийомів. Курс лікування — 3 тижні. Таке лікування та профілактику бажано проводити щосезону.
Якщо вірити давнім переказами, лікер з плодів шипшини був універсальними ліками.
Подрібнити плоди і змішати з цукром) 5 склянок ягід і 1,5 склянки цукру). Залити 3 склянками води і на 5 днів поставити на сонці. Потім додати 2 склянки горілки і ще залишити на 5 днів у темному і прохолодному місці. Процідити і віджати ягоди. Приймати по 1 столовій ложці через 20—30 хвилин після їди.
