На Тернопільщину Тарас Шевченко потрапив у 1846 році. І це не була звичайна мандрівка. Нашу область великий поет відвідав у складі київської Археографічної комісії, в склад якої увійшов по закінченні Петербурзької академії мистецтв. Шевченко мав на меті зафіксувати старожитності, які залишилися, зібрати фольклор та зробити замальовки до свого альбому. У жовтні дорогою до Почаєва Кобзар зупиняється у Вишнівці. Там він пробув кілька днів. Скоріш за все, вважають науковці, дослідження проводив у Вишнівецькому замку.
МИКОЛА КИБАЛЮК, науковий працівник Національного заповідника «Замки Тернопілля»:
«Цілком ймовірно, що Шевченка пустили, дали працювати в бібліотеці, показали йому оці безцінні скарби. Інша річ, що Шевченка, на відміну від інших членів комісії, більше цікавив фольклор, малюнки, перекази, легенди. Тому що, дійсно, грамоти 15-16 столітть, рукописні, латинь, Німеччина… Це, напевно, Шевченка цікавило менше. Але доступ в Вишнівці він до цього отримав, і мав можливість тут попрацювати».
З Вишнівця Тарас Шевченко продовжив свій шлях до Почаєва. Основним об’єктом його зацікавлення була Лавра.
МИКОЛА МАТВІЮК – начальник відділу промоції та аналітично-гуманітарних програм Кременецької райради:
«Він був тут, на території Почаївської Лаври, сам. Жив в архієрейському будинку. І тут же він малював ескізи Почаївської Лаври, картини з видами на Почаївську Лавру».
Таких акварелей, намальованих Шевченком у Почаєві, було 4. Наступним містом, яке відвідав Тарас Григорович, став Кременець.
МИКОЛА МАТВІЮК, начальник відділу промоції та аналітично-гуманітарних програм Кременецької райради:
«Він казав, що «Їдемо в місто Кременець, подивитися на королеву Бону», тобто на Замкову гору, і на «Єзуїтський кляштор», тобто на Кременецький ліцей».
До слова, у наступній експедиції на Західну Україну Шевченко участі вже не брав – до того часу поета встигли арештувати.
ІНТБ.
2014 рік
