Ще якийсь місяць тому питання запровадження в Україні воєнного стану було одним з найгостріших предметів публічних дискусій. Залежно від позиціонування у цьому питанні, одні називали противників воєнного стану «зрадниками», а інші наголошували на неприпустимості і катастрофічності цього правового режиму. Однак зараз маємо таку ситуацію, коли згадане питання вже не обговорюється. Президент на весь світ чітко заявив, що як тільки “перемир’я Мінськ-2” буде зірвано, воєний стан буде негайно запроваджений на всій території України.
То що таке воєнний стан? Які його атрибути? Чого очікувати тернополянам у випадку його запровадження? Ось що пише з цього приводу ВВС Україна.
Хто і коли запроваджує?
Закон про правовий режим воєнного стану, ухвалений ще 2000 році, говорить, що воєнний стан вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.
Спочатку відповідну пропозицію президентові держави подає Рада національної безпеки та оборони.
Розглянувши цю пропозицію, президент видає указ про введення воєнного стану. Його протягом двох днів затверджує Верховна Рада, яка з цією метою збирається без скликання.
Затверджений парламентом указ негайно оголошується через засоби масової інформації.
Крім того, Україна негайно через генсека ООН повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.
Де і на скільки?
Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському указі.
На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимальної планки тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути вказано, на який саме час цей стан вводиться.
Крім того, в указі президента має міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежено.
Всі сили – на оборону
На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.
Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків.
Положення про суспільно корисні роботи було затверджено вже в час президентства Віктора Януковича. Згідно з ним, громадян можна залучати, наприклад, до розбору завалів, вантажних та сільськогосподарських робіт чи підтримання громадського порядку.
При цьому тривалість виконання таких робіт та їхня оплата встановлюються відповідно до українського трудового законодавства.
Крім того, військовому командуванню надається право використовувати потужності, ресурси та майно підприємств та організацій усіх форм, а також окремих громадян.
Пред’явіть документи
Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.
Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.
Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.
Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі.
Людей, а також підприємства та матеріальні цінності можуть евакуйовувати.
Тимчасові обмеження
В умовах воєнного стану повністю забороняється проведення страйків.
Військове командування отримує право порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо “вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності та територіальній цілісності, життю громадян”.
У той же час не можна говорити, що під час воєнного стану права людини стають чистою умовністю: закон передбачає цілий список прав, обмежувати які навіть у таких скрутних обставинах забороняється.
Йдеться, зокрема, про заборону тортур і принизливого поводження або покарання. Громадяни зберігають право на справедливий суд і правову допомогу. Їх не можна змушувати свідчити проти себе та своїх рідних і близьких.
Інформація під контролем
На час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю підприємств зв’язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів.
Воно може використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.
Військові можуть заборонити роботу аматорським радіостанціям та передачу інформації через комп’ютерні мережі.
Якщо ж якась організація чи окремий громадянин порушить ці вимоги, у нього можуть вилучити радіопередавальне обладнання, теле-, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери або ж інші засоби зв’язку.
Що з парламентом?
Якщо у цілій державі або в окремих її місцевостях вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі.
Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент не можна.
Не можуть бути припинені повноваження омбудсмана, міністерств, органів місцевого самоврядування, судів та прокуратур.
Протягом воєнного стану не можна змінювати Конституцію України і Криму, проводити вибори президента та парламенту України, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється проводити всеукраїнський і місцевий референдуми.
Як скасовується?
Воєнний стан скасовується указом президента у разі “усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності”.
З такою пропозицією до президента може звернутися або Радбез, або парламент.
Указ про скасування воєнного стану негайно оголошується через засоби масової інформації.
