Сьогодні стрічка новин тернополян у соцмережі «Фейсбук» переповнена посмертними споминами про знаного тернопільського військового, життя якого обірвалося 23 лютого неподалік Куп’янська. Король Сергій Володимирович з позивним «Махно» загинув в результаті обстрілу ворога.
Він був ротним 2-ї роти 83-го батальйону 105-ї бригади. Він був хорошою та простою людиною, офіцером, який був душею всього батальйону і щирим патріотом, якому не було рівних. Саме так про нього відгукуються ті, хто мав за честь бути знайомим з відважним та безстрашним захисником.
«Неможливо повірити, що Україна втратила такого сина, завжди позитивний та усміхнений, стриманий і простий, чіткий і зрозумілий, який не один рік свого життя присвятив боротьбі за незалежність Батьківщини, за вільний народ і наше світле майбутнє, неоціненний ваш вклад і водночас такої ж величини ваша втрата, від нашої родини низький уклін вам за все, для мене великою честю було вас знати, ви були прикладом сучасного героя, людини на яку слід рівнятись, дуже шкода, що не залишили після себе нащадків, які б продовжували вашу справу, передавали знання і носили вашу славу…
Недарма називали вас воїном світла, бо дійсно вели постійно боротьбу з потворами темряви і вели за собою людей, берегли їх, давали надію, втілювали впевненість і наближали перемогу, але так розпорядилась доля, що рідний край зустріне вас на щиті… Вічна і світла пам’ять вам, справжньому герою!!!», – пише у «Фейсбуці» Олександр Нюня.
“Махно”, або просто Володимирович. На таких командирах тримаються наші ЗСУ, завдяки таким здобувається наша перемога. Мав за честь знати і служити поряд.
Ще кілька днів назад ми всі щиро сміялися, як Ви розповідали про Кальміус і дуже недалеких розвідників))) А вже від вчора говорю і пишу про Вас в минулому часі.
Потримайте там небо над нами, а ми будемо підпирати його звідси. Честь, Командире!», – ділиться розповіддю про «Махна» військовий Володимир Бірчак.
Кажуть, Сергію Володимировичу без різниці було, чи ти солдат, чи полковник – із ним завжди можна було переговорити, пожартувати і спланувати спільні дії.
«Є дуже мало командирів, якими я захоплювалась. Що йшли разом з хлопцями та попереду хлопців. Махно…
Я досі не можу повірити. Просто не можу. Сьогодні читала таку фразу у простої дівчини на фб: зі страхом боюсь моменту, що люди готові будуть віддати все за захист, та буде пізно, бо захищати буде нікому.
Це була чудова людина і один з кращих командирів, що воював від початку війни. Співчуття родині. Схиляю голову перед мужністю героя. На щиті… Хай знайде душа його спокій в царстві небесному», – з сумом згадує Yulya Mamchak.
Висловлюємо щирі співчуття родині героя та всім, хто був близький його серцю. Вічна та світла пам’ять воїну, який поклав своє життя на вівтар нашої перемоги та незалежності…
Обговорення