Більшість українців, як і раніше, не готові продавати свою землю. Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» показало, що 72% громадян виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, і лише 13% підтримують відкриття ринку землі. Серед політиків та експертів також немає одностайної думки.
Попри тиск Міжнародного валютного фонду, земельна реформа завмерла в нерішучості. Чи готова Україна торгувати сільськими угіддями і які аргументи існують за та проти ринку землі, дослідили наші експерти.
Що зараз?
Сьогодні близько 7 млн українців володіють земельними паями. Адже після виходу України з Радянського Союзу колишні колгоспники отримали у власність по 3-5 гектарів полів. Аби уникнути спекуляцій та захистити земельні ресурси, 2002 року держава запровадила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відтоді він неодноразово подовжувався.
Торік Верховна Рада поновила заборону до 1 січня 2020 року. Також депутати зобов’язали Кабмін до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд парламенту проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Саме після ухвалення цього закону мораторій повинен припинити дію. Втім, Міністерство аграрної політики досі не представило проект цього документа. А без нього будь-які розмови про вільний продаж землі не мають сенсу, переконані фахівці.
Водночас скасування мораторію на продаж землі є однією з умов подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом. Також на необхідності земельної реформи наголошує Світовий банк. Однак в українських реаліях відкриття ринку землі має чимало ризиків.
Які ризики вільного продажу землі?
Серед головних ризиків, які неодноразово озвучували експерти, – продаж землі за безцінь великим агрохолдингам. Зокрема, консультант Світового банку із земельних питань Денис Нізалов побоюється, що зняття мораторію може призвести до концентрації земельних ресурсів в одних руках. Іншими словами – до появи аграрних монополістів на ринку. Причому, окрім українських олігархів, селянські паї можуть скупити і закордонні холдинги, що є іще однією засторогою до поспішного скасування заборони.
Цьому можна запобігти, якщо обмежити кількість землі, яку може придбати одна юридична особа, й не дозволити купувати землю іноземцями. Також, на думку Нізалова, держава повинна встановити мінімальні ціни, на яких ринок почав би працювати.
Власне, експерти вважають, що реформувати аграрну сферу потрібно поступово. Перехідний період може тривати 5-7 років, і право купувати землю повинно бути в обмеженої кількості осіб. «Це потрібно зробити для того, щоб не виникла божевільна хвиля неконтрольованих продажів земель сільськогосподарського призначення наступного дня після скасування мораторію. А така небезпека існує», – коментує радник проекту USAID «Агроінвест» Павло Кулинич.
За словами агроекспертів, найголовніша перепона для відкриття вільного ринку землі в Україні – це відсутність законодавства, яке б регулювало це питання.
Наразі в парламенті зареєстровані два законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення – Аркадія Корнацького, а також депутатської групи за участю Олексія Мушака та Віктора Чумака. Обидва документи не отримали підтримки в експертів, оскільки не враховують усі наявні ризики.
До чого готуватись?
Як показують попередні п’ять років, українська влада виступає за вільний продаж землі лише на словах. Попри зобов’язання перед міжнародними партнерами, серйозних поступок у цьому напрямку зроблено не було. Аналітики пояснюють це тим, що ніхто з політиків не хоче брати на себе відповідальність за ризики. Так, минулої осені прем’єр-міністр Володимир Гройсман виступив проти повної лібералізації ринку землі, заявивши, що закон повинен встановити кількісне обмеження на продаж і купівлю: «Я вважаю, що потрібно дати можливість українцям один в одного купувати землю в обмеженій кількості й для відповідного спеціального використання».
У парламенті тим часом проти продовження мораторію голосували лише 15 депутатів із фракції «Блок Петра Порошенка», 7 – з «Народного фронту», 3 – із «Самопомочі» та 3 позафракційні депутати. Найактивнішим захисником мораторію на продаж землі є фракція «Батьківщина», яку очолює Юлія Тимошенко. Депутати «Батьківщини» послідовно виступають проти швидкого відкриття ринку землі. За словами Юлії Тимошенко, «землю можна буде продавати лише тоді, коли буде впевненість, що жодні транснаціональні латифундистські корпорації не зможуть її привласнити, коли банківська система стане стабільною. І першими кандидатами на отримання землі мають бути фермери, які на цій землі працюють. Водночас держава має подбати про те, щоб аграрії мали змогу купити землю за розумною фіксованою ціною і в кредит».
Щодо самих фермерів, то цьогорічне опитування учасників Всеукраїнського земельного форуму показало, що майже 67% малих та середніх аграріїв не стануть активними учасниками ринку землю у разі його відкриття. Адже вони вважають, що не витримають конкуренції з великими холдингами та олігархами.
За оцінками фахівців, одразу після скасування мораторію продавати землю будуть готові близько 10% власників. У грошовому вимірі – це близько 6 млрд доларів. В Українській аграрній конфедерації заявляють, що малі фермери не мають таких грошей, а отже, земля до них не потрапить. Як наслідок, малі фермерські господарства, які сьогодні є основою агросектору високорозвинених країн, залишаться без засобів для розвитку.
На думку голови Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, перед відкриттям ринку землі спочатку потрібно створити іпотечний банк для фермерів, залучивши до цього проекту міжнародних партнерів. Лише тоді ті, хто справді працює на землі, зможуть її купити. За цих умов і за надійного законодавчого захисту власників землі потреба у продовженні мораторію на продаж землі нарешті зникне. Тож селянам і аграріям залишається тільки очікувати на появу урядового законопроекту.
