– Вже вкотре до нас звернулася громада села Стінка Бучацького району з проханням її захистити… Нещодавно, 2 і 7 березня, наші бійці приїжджали на запрошення частини громади села, яка належить до УПЦ МП, але хоче молитися за українську армію та за «Небесну Сотню», хоче знати, куди й на що витрачаються її гроші, і щоб рідним, які приїжджають на свята, але належать до іншої конфесії, не відмовляли в праві дати за здоров’я чи упокій душі, – каже лідер «Правого сектору Тернопільщини» Василь Лабайчук, якого цитує TeNews.
«Церква наша, її ніхто не візьме на плечі і не винесе! Є всі документи 700-го року, наші прадіди її будували. Чого ми маємо належати до Москви?! Наших дітей вбивають, а ми не можемо помолитись за їхні душі в нашій церкві, ще й гроші з богослужінь йдуть на сепаратистів. Та що ж це робиться!» – обурюються місцеві жителі.
– Церква споконвіку належала греко-католикам, проте, з приходом радянської влади, її силою забрали до московського патріархату. З початку 90-х церкву хочуть повернути. На даний момент нею користуються «москалі». Рік тому люди cпробували туди зайти, щоб домовитися про почергове служіння – дійти компромісу, але приїхала «почаївська братва» і побила їх (як чоловіків і жінок, так і людей похилого віку) прямо в церкві, бо ті нібито неканонічні і зайшли в середину.
– Чому ми приїхали до них втретє 22 березня? Ми не приїхали розпалювати якусь релігійну ворожнечу, як про це заявляють представники УПЦ МП, ми не приїхали щось захоплювати чи штурмувати (громаду УПЦ МП ніхто не планує виганяти). Ми приїхали підтримати українську громаду у її прагненні користуватися її ж храмом, який згідно з документами їй і належить. Більше того, напередодні Бучацька РДА винесла постанову про почергове служіння, яку «МПшники», звичайно ж, проігнорували. Люди потребують охорони, адже на це є підстави: нехай розкажуть, як селянам відмовляли служити молебні за «Небесну Сотню», за полеглих на сході вояків.
Як відмовляли у шлюбі, сповіді та причасті вірним, котрі нібито неканонічні. Не кажучи вже про побиття. Тож хай задумаються над тим, хто сіє міжрелігійну ворожнечу. За словами жителів села, вже три неділі поспіль вхід на подвір’я і до храму на замку.
З початком Майдану, а потім війни більшість людей перестали ходити на служби до МП і чекають подальшої підтримки з боку влади, міліції та, особливо, від наших бійців («бо «Правий сектор» тож такі люди як ми – з народу, вони не служать брехливим можновладцям, вони прийшли нас захистити», «О! «Правий сектор»! Давно вже треба було приїхати!» – кажуть селяни).
Щоб зробити вигляд кількісної переваги, московські попи «назбирали таких людей, які, може, раз на рік йдуть до церкви, а, може, й ні разу не йдуть, або таких, які за 50 грамів і по голові можуть бити»,щоб тримати так звану «оборону», – продовжує Василь Лабайчук.
До слова, охорону людей забезпечив зведений загін ТОЗ ВО “Тризуб” імені С. Бандери та 6-го ЗБАТ Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”
«Останні Служби Божі правлять «таємно». До церкви впускають лише «своїх», і то через запасний вихід, де стоять 4 чоловіки і контролюють, аби хтось «не той» не зайшов (центральні двері й брама при цьому далі на замку)», – розповіла місцева жінка (ім’я не вказуємо).
Також вона розповіла про те, що в Інтернеті розповсюджується інформація, нібито про напад на церкву, коли люди просто молили «Хресну Дорогу» на честь пам’яті загиблим воякам.
«Стали на сходах при вході на подвір’я церкви – помолились тай пішли, а ті «бородаті», які приїхали з Почаєва, виглядали із-за церкви, думали, що ми будемо штурмувати. Вони там вже кілька днів ночують у церкві. І таке безумство тягнеться вже 24 роки. За Януковича нас ніхто не чув, а зараз ми надіємся на підтримку», – розповідають люди.
Кричущим фактом є ігнорування судових рішень про призначення почергових Богослужінь. Нічого з «московськими агентами» в рясах не можуть вдіяти ні влада, ні представники правоохоронних органів. «Мабуть,усе ж доведеться встановлювати справедливість і дати людям молитися у прабатьківському храмі тими засобами, котрі будуть ефективніші…», – підсумовують місцеві жителі.
