Чергова україно-москвинська війна продовжує збирати свій врожай. Кожного дня гинуть наші Герої – Українці. Хлопці і дівчата на передовій виконують свою роботу. Тим, хто сьогодні в тилу і максимально працює на перемогу в силу своїх можливостей, їм потрібно переосмислити, як здобути цю перемогу і що для цього потрібно. Зрозуміло, ми маємо лютого ворога і без знищення москвинської імперії миру і спокою для України не буде. І навколо цього потрібно об’єднати зусилля всім українцям.
Але, окрім зовнішнього ворога, є внутрішній. Не шукаючи якоїсь інсайдерської інформації, сьогодні взяв ту інформацію, яка публічно доступна усім в Україні. Подивимося цей послужний список. Так, Зеленський у 2004 та 2013-2014 роках підтримував Януковича, отримував бюджетні кошти московії на свої серіали, де українці були представлені меншовартісними хохлами та недолугими людьми. Єрмак – помічник народного депутата Тедеєва, члена команди Януковича, а батько Єрмака – то чи полковник, то чи генерал ГРУ РФ. Татаров – начальник слідчого управління Головного управління МВС України при міністрі – втікачі Захарченка у часи Януковича, один з авторів Харківських угод, що продовжили перебування флоту РФ у Криму. Подоляк – політтехнолог Януковича, рідний брат – полковник ГРУ. Гетьманцев – двічі був помічником народного депутата Сівковича, резидента фсб в Україні, який нині є одним з керівників московського центру по боротьбі з Україною. Литвиненко – У 1994 році закінчив Академію фсб РФ, де отримав офіцерське звання, а з початком широкомасштабного наступу, коли був керівником Служби зовнішньої розвідки України, то втік за кордон, при тому в штабі СЗР пропало 3,5 тисячі вогнепальної високоякісної зброї та, як стверджують злі язики, згоріло 12 млн. доларів, які повинні були витратити на розвідувальну роботу. Арахамія – уродженець Абхазії, у незаконний спосіб став народним депутатом, сьогодні є бізнес-партнером гаманця Путіна – Абрамовича. Ну, і декілька заступників Міністра оборони і Міністра внутрішній справ мають дружин громадянок росії.
Це не тільки їхній попередній послужний список. Яку ж діяльність вони зараз проводять в Україні? Їхніми руками відбувається повна деінституалізація всього. Верховна Рада стала недієздатним організмом, який не приймає необхідні закони, цей законодавчий орган став філією Офісу Президента. Навіть, понад 70 – ти депутатів від Слуги Народу давно написали заяви на складання своїх депутатських повноважень, бо розуміють, що їм прийдеться відповідати за свої протиправні дії.
Кабінет Міністрів складається з ефемерних посадовців, яких ніхто не знає і не чує. Я вже не кажу про суди, прокуратуру та інші правоохоронні органи.
Місцеве самоврядування руйнується повністю. Наприклад, у Чернігові введена воєнна адміністрація, а голова відсторонений від виконання повноважень, а Запорізька обласна рада взагалі розпущена. І вишенька на тортику – це законодавча ініціатива Слуг Народу – Третьякової і Безуглої про кримінальну відповідальність громадян України, громадських організацій і бізнесу за зовнішні комунікації – представлення України на міжнародній арені без дозволу влади.
Тобто, фактично ці п’ять менеджерів на чолі країни формують в Україні модель московії. Вони ведуть антиукраїнську політику. Навіть, якщо подивитися на багатостраждальний закон про мобілізацію, то це взагалі нонсенс, коли до Верховної Ради України Верховний Головнокомандувач не вносить законопроєкт, і відповідно депутати обговорюють 4,5 тисяч поправок. А закон про мобілізацію повинен бути прийнятий протягом одного-двох сесійних днів.
По суті, дії таких керманичів демонструють рускій мір в Україні. Це не тому, що вони є зрадниками, це їхній спосіб мислення і відповідно їх дії. Що таке Українська Україна і за допомогою чого ми можемо перемогти і зруйнувати москвинську імперію, вони не розуміють і не знають.
Фактично, сьогодні москвинсько-українська війна – це цивілізаційне зіткнення, це як зіткнення мордору із демократією. Тоді, якщо в Україні буде формуватися мордор, то не потрібні будуть і війська у Києві, Львові чи Рівному.
Якщо в Україні буде формуватися система управління і взаємостосунків по принципу мордору, то путін цим і досягне своїх цілей – денацифікація, демілітаризація та поглинання України мордором.
Через це, ми вже говорили про те, що українській нації потрібне інформаційне віче. Нам не потрібен сьогодні майдан у тому вигляді, в якому ми мали у 2014 році.
Нам потрібне усвідомлення українцями, що далі з такими очільниками дуже важко буде здобути перемогу. Починаємо переосмислювати та усвідомлювати, що москвинський мордор може перемогти тільки український дух – вольності, можливості, заможність.
20 травня цього року – це буде останній день перебування Зеленського на посаді Президента України згідно з Конституцією України. І коли до українців прийде усвідомлення, що є запорукою їхньої перемоги, тоді постане Уряд воєнного часу, який і буде впроваджувати Українську Україну. Тоді і переможемо.
Павло Жебрівський
