Тернопільська єпархія УПЦ Київського Патріархату молитовно згадала 12 річницю з дня упокоєння свого архіпастиря –Високопреосвященнійшого Василія, митрополита Тернопільського та Бучацького. Нагадаємо, владика Василій упокоївся 21 січня 2006 року на 81-му році життя.
Традиційно, цього дня кожного року на парафіях Тернопільщини, а також далеко за її межами, священики Української Церкви відправляють заупокійні богослужіння, молячись за вічний спочинок свого святителя та архіпастиря. За час свого служіння він відвідав сотні парафій Тернопільської області та всієї України, рукоположив понад 300 священиків та освятив понад 100 храмів. Не дивно, що пам’ять про владику не згасає з часом серед люблячої його пастви, всіх хто знав і шанував свого духовного батька.
У день свята Собору Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана, Високопреосвященнійший Нестор, архієпископ Тернопільський і Кременецький, звершив відправу Божественної літургії в каплиці кафедрального собору свв.рівноапостольних Костянтина та Єлени, після чого пом’янув душу приснопам’ятного митрополита Василя на відправі заупокійного богослужіння – Великої панахиди.
По закінченні служби Високопреосвященнійший Нестор, разом із духовенством кафедрального собору, відвідали могилу митрополита Василія на Микулинецькому кладовищі м.Тернополя та помолилися за упокій душі спочилого митрополита.
У своєму слові архієпископ Нестор пригадав слова апостола Павла про те, що «належить пам’ятати наставників своїх». Церква, як Тіло Христове, є об’єднання людей у Дусі Божому, незалежно від того, живі вони, чи відійшли у вічність. Наше завдання – молитися за всіх, являючи цим свою християнську любов. І якщо ми маємо обов’язком молитися за своїх ворогів, і «благословляти тих, хто нас проклинає», то якою ж палкою повинна бути наша пам’ять, і якою повинна бути наша молитва, коли ми згадуємо про своїх наставників, наших духовних отців.
Завершилася молитва співом «Вічная пам’ять» блаженно спочилому митрополиту Василію.
