Робота бджіл у сільському господарстві унікальна. Без них не буде урожаю і такого корисного продукту як мед. Проте останнім часом, недобросовісні аграрії Тернопільщини не беручи це до уваги, обробляють поля дешевими хімікатами, від чого гинуть цілі рої, великі сімейства бджіл. Світова спільнота б’є тривогу. А в нас, чомусь, усе закінчується хіба балачками.
Про важливість крилатих трудівниць і те, як отримати справжній смачний мед – спілкуюся із власником невеликої пасіки на Тернопільщині Борисом Явором.
– Як почали займатися бджільництвом? Чи то родинна традиція?
– Один з моїх предків по бабциній лінії мав свою пасіку на узліссі. Ціла долина колись належала моїй родині, навіть досі вона називається “Барабашова долина” (землю забрала у нас радянська влада). Там навіть був великий льох, про який ходять легенди, начебто там були скарби. Хоча, найбільш ймовірно, що це лиш породження людської уяви. Бджільництвом займався мій дідо по мамі. Я довго жив у селі, відтак помагав йому. Саме він залучив мене до цього “ремесла”. Наразі родинною пасікою передусім займається мій брат, а я долучаюся за змогою.
З дідом на пасіці, 2002р.
– Чи вигідно нині утримувати бджіл? Чи затратно мати пасіку?
– Бджільництво у нас — це радше хобі. Причому, затратне, адже, в результаті, в першу чергу купляєш мед сам у себе, заплативши грішми за поживу для бджіл, вулики, інше устаткування (якщо є потреба) і працею, з догляду за ними та збору меду чи інших продуктів. Хобі, при якому впевнений, що мед справжній. Тільки при великій кількості бджолосімей (щонайменше, кілька десятків), можна вийти не тільки на самоокупність пасіки, а й на деякі прибутки. Але тоді бджільництву варто приділяти не “вільний час”, а відноситися до нього, як до праці.
– Чи окрім основних правил у пасічників якісь забобони чи традиції? Які у вас?
– Бджільництво — це ремесло. Як кожна професія, має свої правила, при дотриманні яких буде вдалий результат. Звісно, успіх залежить від кліматично-погодних умов, від інших обставин. Про забобони чув лиш те, що вони є. Я ними не цікавлюся, адже забобони, в принципі, беруться від незнання справи. Особливих традицій нема, хіба маю звичку щоразу, як викачуємо мед, його пити.
– Як захистити бджіл від вимирання не лише взимку, але й в інші пори року?
– Бджоли, як і будь-яка “німина”, потребують догляду. Пасічник має слідкувати, чи мають вдосталь їжі, чи безпечний та зручний вулик, чи нема шкідників, чи не хворіють. Якщо бджоли здорові, небезпек нема, зручні умови і не забирати у них весь мед, який вони теж використовують як їжу, то їхні сім’ї будуть жити довго. Більш складнішими є питання погодних умов та хімії, якою недобросовісні підприємці кроплять поля та сади. Від неприємних несподіванок не врятуєшся, хоча можна приготуватися. Якщо стихійні лиха ще можна попередити і пережити, то від людської безсовісності порятунку для бджіл нема. Частина аграріїв використовують несертифіковані хімікати, першими жертвами яких стають бджоли, але найбільше отрути, звісно, потім отримують люди-споживачі. Враховуючи, наскільки бджоли є важливими для запилення квіткових рослин, їхній захист мав би бути пріоритетним в сільському господарстві.
– Яким медом буде багатий 2018 рік – чи не липовим?
– Переважний вид меду залежить від довкілля, в якому проживають бджоли, від наявності тих чи інших видів квіткових рослин та тривалості їхнього цвітіння. З попередніх прогнозів, то, принаймні, у нас найбільше буде гречаного меду.
– Як при покупці відрізнити справжній мед від підробленого?
– Є такі методи підробляння меду, що відрізнити поможе тільки аналіз у лабораторії. Ніяке крутіння слоїка з медом до сонця, проби на смак тощо — не поможуть. Звісно, недбало підроблений мед видно за осілим на дні недорозчиненим цукром, але це вже дуже застарілі методи підробляння. Аби вберегтися від підробок, варто купувати мед у знайомого пасічника, або поїхати на пасіку під час медозбору. Тоді можна навіть взяти участь, спробувавши себе в ролі пасічника і, як в нагороду, насолодитися свіжим медом.
– Кажуть, свої бджоли не кусають, чи це так? Чи вибагливі вони у вас?
– Всі бджоли кусають. Це залежить від породи і наявності небезпеки для них: оси, мурахи, помилки бджоляра, який придавлює бджіл . Єдине, що бджоли можуть ніби звикати до знайомого запаху пасічника. Але до них завжди варто йти чистим, митися засобами для гігієни без різких запахів.
– Як стати добрим пасічником, що потрібно для цього?
– Аби стати добрим пасічником, варто мати до цього ремесла природну тягу і любити бджіл більше, ніж мед і гроші. Звісно, можна любити мед чи гроші, але тоді укуси бджіл та клопоти, пов’язані з пасікою, будуть сприйматися інакше.
Запитувала Наталія Червак
Фото Бориса Явора
Обговорення