Близько трьох трильйонів кубічних метрів сланцевого газу може бути у родовищі Олеська площа, що на Галичині. Таких обсягів вистачить на десятки років не тільки для потреб України, але й для експорту за кордон.
– Нема у світі країни, яка б добувала газ і була бідною, – говорить заступник голови Тернопільської обласної ради Олег Боберський. – Тому перспективи видобутку сланцевого газу на заході України я розцінюю як позитив. Звичайно, є певні екологічні аспекти, але інвестори запевняють, що видобуток буде здійснюватися із дотриманням усіх екологічних норм.
За словами заступника голови облради, проект із розробки газових родовищ матиме очевидні переваги – створення робочих місць та значні відрахування у бюджет.
– Це не відкриття нового магазину, де створять два робочих місця, – каже Олег Боберський. – Це сотні нових вакансій. Наші випускники, які навчалися в Івано-Франківському інституті нафти і газу, нарешті зможуть отримати роботу за фахом. Плюс – від видобутку газу будуть іти надходження у місцеві бюджети.
Газ у чотирьох районах
Великі родовища сланцевого газу є на заході та сході України. На сході сланцевий газ залягає на Юзівській площі, яка охоплює частини Харківської та Донецької областей. На заході – це Олеська площа. Вона охоплює частину Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. До Олеської площі (назва походить від назви містечка у Львівській області) частково входять території чотирьох районів Тернопілля – Бережанського, Підгаєцького, Козівського та Монастириського. Займає Олеська площа 6 324 км кв.
– За попередніми оцінками, обсяги родовища Олеської площі можуть сягати навіть до семи трильйонів кубічних метрів газу, – розповідає провідний геолог Геоінформу України Василь Кітура. – Враховуючи обсяг газу, який Україна щороку споживає, то цього родовища може вистачити не тільки для власних потреб, але й для експорту.
Але про те, щоб говорити точно про обсяги та можливий експорт, потрібно спочатку провести пошуково-розвідувальні роботи.
– Минулого року Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради мали розглянути питання про надання дозволу на проведення пошуково-розвідувальних робіт. – В Івано-Франківську з другої спроби, але таки прийняли це рішення, – каже Василь Кітура. – Також зі скрипом, але дозволили і у Львові.
Тернопільська обласна рада не надала дозволу, оскільки робота депутатського корпусу тривалий час була заблокована. Тобто, наразі ми не включені у розробку Олеської площі. Відповідно, компанія Chevron проводить пошукові роботи на території двох областей – Івано-Франківської та Львівської. І є побоювання, що Тернопілля може залишитися ні з чим – наш газ качатимуть із львівського та франківського боку.
Дозвіл від Тернопільської облради інвесторам став непотрібним. Технологія пошуково-розвідувальних робіт така, що спочатку пробивають вертикальну свердловину, а потім є можливість на великій глибині пробивати горизонтальні свердловини на відстані до 50 кілометрів, відзначають фахівці. Тобто з території Львівської та Івано-Франківської областей компанія Chevron може здійснювати геолого-розвідувальні роботи тернопільських територій.
Як повідомив заступник голови Тернопільської облради Олег Боберський, львівські та івано-франківські депутати погодились дати добро на проведення геолого-розвідувальних робіт за умови, що 10% від продажу видобутого газу буде іти в місцевий бюджет.
– Хвилюватися, що ми залишимося за бортом цього проекту, не варто, – каже Олег Боберський. – Тернопільщина не включена у проект на час проведення геолого-розвідувальних робіт. Коли ж настане час видобутку газу, тоді все одно потрібно буде домовлятися з місцевими органами влади. Відповідно, тоді треба буде говорити так, щоб була вигода місцевим громадам та місцевим бюджетам.
Завдяки сланцю обігнали Росію
Загалом же органи місцевого самоврядування неохоче погоджуються на розробку родовищ сланцевого газу через можливу шкоду для навколишнього середовища.
– Наразі не йдеться про видобуток сланцевого газу, а лише про геологічні дослідження – розповідає Василь Кітура. – Тому моя позиція така, що спочатку ми повинні провести геолого-розвідувальні роботи, щоб точно знати, чи є у нас сланцевий газ і в яких обсягах. І тільки після дослідження можна вирішувати: варто його добувати чи ні.
Як запевняє фахівець, на Заході, використовуючи сучасні технології видобутку, мінімізовують загрози для навколишнього середовища.
– Видобуток сланцевого газу відбувається на глибині двох-трьох кілометрів, – каже Василь Кітура. – Люди користуються грунтовими водами, що на глибині 10-20 метрів. Тому більшою небезпекою для населення є стихійні сміттєзвалища, відходи з яких потрапляють у грунтові води. Сполучені Штати Америки, Канада і Великобританія активно видобувають сланцевий газ, – розповідає Василь Кітура. – При цьому вони використовують безпечні сучасні технології. США, наприклад, уже експортує більше сланцевого газу, ніж Росія природнього. Перспективами видобутку сланцевого газу зацікавилися уже й у Європі. Зокрема Німеччина та Польща.
За словами Василя Кітури, Польща в питанні видобутку сланцевого газу іде попереду України років на п’ять.
– Там уже провели пошуково-розвідувальні роботи, – каже геолог. – Та виявилося, що сланцевого газу на території Польщі значно менше, ніж вони очікували. Тому й стоїть питання, що спочатку потрібно провести розвідку родовищ, щоб оцінити приблизний обсяг сланцевого газу. І тоді вже можна дискутувати: варто його добувати, чи ні.
Загалом, за словами експерта, видобуток сланцевого газу – це питання не одного дня. Лише 5-6 років потрібно на пошуково-розвідувальні роботи.
Ближчими до видобутку сланцевого газу були перспективи на сході країни. Там геолого-розвідувальні роботи уже проведені. Визначений мінімальний запас сланцевого газу на Юзівській площі. Конкурс на розробку родовища на Юзівській площі виграла британсько-нідерландська компанія Shell. Однак наразі через бойові дії на сході країни розпочати видобуток сланцевого газу неможливо.
