Президент України підписав закон про підвищення податків: зростуть податки на прибутки банків, небанківських установ, АЗС, а також військовий збір. Стосуватимуться нові правила оподаткування і фізичних осіб-підприємців. Чому влада пішла на цей крок, що розраховує робити з отриманими грошима та скільки саме доведеться платити українцям — розповість Центр громадського моніторингу та контролю.
Що і коли зміниться
Нове оподаткування почало діяти з 1 грудня. Найсуттєвішою зміною у законі є збільшення військового збору: для фізичних осіб він зросте з 1,5% до 5%. Виняток зроблять лише для службовців ЗСУ, для них ставка залишиться 1,5%.
А от для фізичних осіб-підприємців зміни будуть іншими. ФОПи першої, другої та четвертої груп замість 800 гривень мають платити 10% від мінімальної заробітної плати. А фізособи-підприємці третьої групи — сплачуватимуть 1% від доходу.
Зміняться й податки для банків: замість 25% ставки податку на прибуток їм доведеться сплачувати 50%. І новий податок запровадять “заднім числом” — тобто, за 2024 рік доведеться доплатити. Тоді як небанківським фінансовим установам замість 18% ставки податку на прибуток доведеться з наступного року платити 25%.
Нове оподаткування стосуватиметься також авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тисяч гривень за кожну станцію залежно від її типу.
Зростуть ще й авансові внески з податку на прибуток для пунктів обміну валют. Так, у Києві за кожен пункт обміну доведеться заплатити 700 євро. В містах, де живе більше 50 тисяч людей, внесок становитиме 600 євро. А в інших населених пунктах — 200 євро.
Зміниться і мінімальний податок на землю — на час воєнного стану він складатиме 1400 гривень за гектар для ріллі та 700 гривень за гектар для земель з іншими видами цільового призначення.
Також підписаний президентом закон передбачає вже з початку нового року зміни у звітності щодо податків. Надавати дані про ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок треба буде щомісяця. Це пов’язано зі змінами у системі бронювання працівників: аби відстежувати, чи відповідають вони новим вимогам.
Непопулярний крок
Ухвалити підвищення податків намагалися від літа 2024: тоді Міністерство фінансів запропонувало перший варіант змін. Серед них були пропозиції підвищити податки на міжнародні посилки і нові автомобілі, запровадити військовий збір на ювелірні вироби чи оборот бізнесу. Той проєкт не влаштував ні бізнес, ні депутатів, ані Офіс президента. Голосування за нього Парламент провалив, і зміни довелося доопрацьовувати.
Новий варіант, який і набув чинності, Верховна Рада затвердила у жовтні. Після голосування Парламенту довелося “відбиватися” від правок — постанов, якими намагалися заблокувати непопулярне рішення, було аж 13. Зрештою, законопроєкт відправили на підпис Президенту.
А от глава держави не підписував непопулярний закон протягом 44 днів. “Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів”, — так описує одну з зустрічей співрозмовник “Економічної правди”. Серед найпопулярніших версій, чому Володимир Зеленський тривалий час не ставив підпис під документом, називають очікування на допомогу від партнерів і небажання ухвалювати непопулярне рішення. Зрештою, за наприкінця листопада Президент підписав закон.
Скільки зберуть і на що підуть гроші
Основна мета підвищення податків — зібрати кошти на оборону нашої держави. Ще у липні цього року йшлося про необхідність збільшити видатки на оборону на 500 мільярдів гривень. Лише підвищення військового збору додатково дало б цьогорічному бюджету 27,3 мільярдів гривень. Втім, зволікання з підписанням має свою ціну: оскільки нове оподаткування запрацює не з жовтня, а з грудня, доходи держави будуть меншими, ніж очікувалося.
Ціна друкарської помилки
Стався з новим законом і неочікуваний курйоз: його зарано опублікувало державне видання. Річ у тім, що за українським законодавством, підписаний Президентом документ набуває чинності після публікації в офіційному виданні. А “Голос України” опублікував закон про підвищення податків 29 листопада. Невелика різниця у часі могла призвести до хаосу: адже таким чином документ набував чинності у листопаді. Відтак, постало питання: чи стягувати нові податки за два дні цього місяця?
Згодом голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев перепросив в українських бухгалтерів за втрачені нервові клітини і повідомив: “Безсонна ніч і є результат — ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року. Опублікований буде відповідно 30 листопада. Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря”.
