Можливо хтось собі ставить питання: А чи є обов’язком ходити в неділю до Церкви? Це є якесь таке дуже тяжке слово – обов’язок. В принципі, нас за це ніхто не може напряму покарати. Так, як ніхто не карає нас за те, чи ми їмо, чи не їмо. Чи що ми робимо у приватному житті. Я б сказав, що літургійна молитва чи піти до церкви в неділю, свята і в будний день – це радше не обов’язок, а привілей і велика потреба. На цьому наголосив єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир у роздумах про літургійну молитву в ефірі «Живого Телебачення», перед початком Ісусової молитви, у неділю 25 лютого 2024 року.
У своїх роздумах архиєрей зауважив, що ми здебільшого звикли до храму ходити в неділю. Ба більше знаємо, що є така заповідь: пам’ятай день святий святкувати – неділю чи великі свята. Проте він наголосив, що це не обов’язок, а привілей і велика потреба.
«Тим більше, піти родиною на Святу Літургію, де ми зустрічаємо Бога. Де ми беремо участь у євхаристійній трапезі», – додав він.
«Чи є культура спільної недільної трапези у наших родинах?» – закликав до роздумів владика Володимир.
«Тому що трапеза за столом – це продовження спільної євхаристійної трапези», – ствердив єпископ-помічник.
«Як це виглядає у наших родинах? Чи є коротенька молитва перед трапезою? Чи ми обговорюємо за кавою те, що почули у храмі на проповіді? Можемо також це критикувати, але це є наші роздуми над Божим Словом», – додав архиєрей.
«Літургійний рік нас провадить крізь цикл життя всього року. Бо маємо різдвяний час, час Богоявлення, Великий піст, Воскресіння Христове, свята протягом літа і осені. Як мудро літургійний рік нас провадить впродовж життя. Важливо бути відкритими на його супровід. Щоб ми це могли робити, всім бажаю світла Святого Духа», – сказав владика Володимир.
Обговорення