Менше місяця залишилося до початку роботи атестаційних комісій у Тернопільській області. Втім, серед тернополян та мешканців області досі поширено чимало міфів щодо процедури та об’єктів переатестації.
Наприклад, дехто вважає, що переатестуватимуть патрульну поліцію,дехто – лише керівний склад. Чимало питань у тернополян є і до тих, хто проводитиме переатестацію, адже бояться просування «своїх» і пресування «чужих». Аби розібратися хто кого і як переатестовуватиме, ми зустрілися з членами комісій у інших містах України, –пише Без Табу.
Ігор Василів та Андрій Деркач працювали у атестаційних комісіях в Луцьку, Хмельницькому та Миколаєві. Обоє – активісти Тернопільського осередку «Автомайдану». В обох – двоякі враження після роботи в комісіях, пише “Без табу”.
Перше на чому наголошує Андрій: «На переатестацію йдуть усі до одного працівники Управління національної поліції в області». Увесь процес переатестації працівників поліції в області можна поділити на три великі етапи.
Етап 1: комп’ютерне тестування
– В область приїжджають спеціалісти ISTP і проводять комп’ютерний тест для усіх співробітників Управління. Цей тест розробили американці, у ньому перевіряється логіка та знання закону поліцейським, – розповідає Андрій Деркач.
Тести на логіку і знання законодавства містять по 60 запитань. Для відповідей на кожен дається по 60 хвилин. Після одержання результатів тесту усіх поліцейських ділять на групи: хто йде на заочну, а хто на очну переатестацію.
Етап 2: очне і заочне тестування
– На очну форму переатестації йдуть ті співробітники УНП, які набрали відноснонизькі бали на тестуванні. Також це можуть бути ті, кому до підвищення забракло кілька балів, – додає Андрій Деркач. – Також викликають підозру різкі стрибки по кар’єрній драбині вгору чи вниз, дивні переведення з відділу у відділ.
Обов’язково на очну ставку йдуть:
- Керівний склад (начальники секторів, відділів, заступники)
- Слідчі
- Рекомендовані Департаментом внутрішньої безпеки
- Ті, хто отримав низькі бали на тестуванні
Проводить очну атестацію атестаційна комісія. У кожній областікількість комісій варіюється від кількості співробітників.
Склад комісії:
- Працівник нової патрульної поліції;
- Працівник центрального апарату МВС;
- Інспектор сектору по роботі з особистим складом;
- Правозахисник \ журналіст;
- Громадський активіст;
- Громадський активіст.
Напередодні проведення очної переатестації членам комісії надають список співробітників, яких вониопитуватимуть. Вони можуть у ЗМІ та соцмережах зібрати інформацію про роботу кожного. Нерідко ця інформація допомагає виявити брехню атестованого. На розгляд справи однієї особи витрачається до 15 хвилин. За результатами бесіди члени комісії ставлять оцінки кожному:
1 – залишити особу на займаній посаді;
2 – рекомендувати підвищення особи;
3 – понизити;
4 – звільнити за службовою невідповідністю;
5 – відправити на проходження поліграфу.
Причин, через які особу можуть відправити на проходження випробування поліграфом є декілька. Приміром, інформація у ЗМІ і соцмережах щодо особи контрастує із вказаною у справі, або ж на бесіді людина відверто бреше.
Під час заочної переатестації голова комісії зачитує дані про особу (послужний список і справу). На основі зачитаного комісія виносить рішення чи залишити людину за займаній посаді , чи відправити на очну переатестацію. Підвищити чи понизити особу не можуть.
– Ми розуміємо, що під час комп’ютерного тестування людина може зробити помилки через хвилювання чи погане самопочуття. Тому коли бачимо низькі бали при непоганому послужному списку – викликаємо на очну атестацію, –коментує Ігор Василів.
Етап 3: апеляція
– Тих, кого підвищили чи залишили на посаді апеляцію не подають. Вони думають «Слава Богу, що все пройшло». Через пониження рідко подають скарги. Якщо ми маємо особовий склад у Тернопільській області біля 1800 осіб. З них приблизно 400 людей подають апеляцію. Це умовна цифра. І тут екс-міліціонери хитрують: знаючи, що звільнення за службовою невідповідністю позбавляє їх усіх пільг ( в тому числі вихідної допомоги, пенсій, оплачуваних лікувань у санаторіях), багато хто звільняється перед атестацією, – розповідає Ігор Василів.
Правоохоронець у визначений термін після переатестації може написати оскаржити рішення атестаційної комісії. Атестаційна комісія має на розгляд справи одного кандидата годину. Рішення апеляційної комісії вже не оскаржується.
Склад апеляційної комісії приблизно такий же, як і атестаційної. Втім, одна і та ж людина не може бути одразу в обох комісіях.
У випадку, якщо особа з поважної причини (напр. хвороба) на з’являться на апеляцію, вона мусить приїхати у іншу область, де працюватиме апеляційна комісія.
За словами Андрія Деркача, боятися того, що велику кількість правоохоронців виженуть і нікому буде берегти порядок, не треба. «Переатестація зробить кадровий вакуум у МВС. Брак претендентів на посади допоможе знищити корупцію при влаштуванні на роботу, адже коли до керівника приходитиме менше людей, він не буде зацікавлений у схилянні когось із них до хабара в обмін на працевлаштування,» – пояснює Андрій Деркач.
Допомогти атестаційним комісіям виявити недобросовісних правоохоронців можна вже зараз. Громадяни можуть надати інформацію про негідних правоохоронців за номерами телефону 
(0352)-404-007, (067)-76-11-0-11 чи на сайті control-police.org.ua. Усю інформацію перевірятимуть волонтери та в разі підтвердження, передадуть її комісіям для прийняття рішення.
Конфіденційність гарантована!
Обговорення