Озерна. Зараз – село у Зборівському районі Тернопільської області. До 1941 року (до зруйнувань) було місто. У документах 1542 і 1545 років Озерна вже згадується як містечко, що належало Яну Амору Тарнoвському, а з 1615 року — Якубу Собеському.
В Озерній був замок, який знаходився на земляних валах, де сьогоднішня лікарня. У 1884 році в Озерній налічувалося 4939 осіб, у тому числі греко-католиків — 2284, римо-католиків — 1602, євреїв — 1043, інших − 10. Вміли читати 310 чол. В центрі містечка була дерев’яна церква, мурований у 1864 році костел, до якого крім римо-католиків Озерної, належало їх коло 200 з Богданівки і близько 40 з Білківців. Всього до римо-католицької парафії в Озерній належало тоді 13 сіл. Була тут двокласна школа з польською мовою викладання, відкрита у 1858 році, де навчалося 134 учні із 600 дітей шкільного віку. Були у ті роки в містечку лікар і постерунковий. З ремісників п’ять ковалів, чотири різники, кушнір, ткач, слюсар, швець, бляхар.
Щопонеділка в Озерній оживав великий ринок. Сюди з’їжджалися на торги зі Зборова, Козови, Кізлова, Тернополя і навколишніх сіл. Часто бували гончарі. В більшості торгували прядивом, якого було досить багато, худобою, зерном, яйцями і іншим. Корів і коней на цей час селяни мали по кілька штук. Пасіки тримали в полі, оточуючи їх земляним насипом, щоб оберегти від вітрів. Числилося 880 бджолосімей. Дров на паливо було дуже мало. В печах палили в основному соломою. За дровами треба було їхати кілька десятків кілометрів.
Головним заняттям мешканців було землеробство. Ним займалися і окремі євреї, котрі давали бідним селянам землю на спілку або використовували для її обробітку найману силу.
Певним стимулом для розвитку Озерної стало будівництво одноколійної залізниці Львів — Тернопіль — Підволочиськ, яка проходила через Озерну і з’єднала внутрішні райони Австро-Угорщини з залізничною мережею підросійської України. У грудні 1870 року по ній пройшов перший поїзд. Тоді була побудована дорога з містечка до залізничної станції. Під час прокладання дороги було розкопано частину земляного валу, що знаходився за містечком де знайшли останки найдавніших поховань. Під кінець минулого століття головну дорогу, що прямує тут зі Зборова на Тернопіль вимощено каменем — в Озерній з’явилась, так звана «цісарська дорога».
На початку нинішнього століття в Озерній записував перекази і пісні друг Івана Франка український фольклорист і перекладач, вчений-етнограф Осип Роздольський (1872—1945 рр.). Зібране видрукував у фольклорних виданнях «Галицькі народні казки», «Галицькі народні новели», «Галицько-руські народні мелодії». Збірка «Галицько-руські народні мелодії» складалась із 1500 пісень.
