Командир інженерно-технічного взводу інженерної роти 105 бригади тероборони ЗСУ з позивним Чех до повномасштабного вторгнення жив за кордоном. На захист України став у 2022 році. Побратими про нього розповідають як про відповідального воїна з чудовим почуттям гумору і майстра інженерної розвідки. Суспільне поспілкувалося з Чехом на сході України.
“Спочатку я в Україні жив, потім поїхав у Чехію, де прожив 16 років. Мав там дружину і доньку. Незадовго до вторгнення Росії в Україну повернувся додому. Коли все почалося, я пішов добровольцем. Тоді до військкоматів були черги, я більше тижня там просидів. Настрій у всіх був бойовий.
Ми вирішили, що будемо чекати й сім днів, скільки там потрібно буде. І сиділи, й чекали. Якщо до 18-ї години не було результату, на другий день знову зранку приходив. І таки дали мені військовий квиток і відправили мене в Тернопіль. Там якраз укомплектовували 105-ту бригаду і я сюди потрапив”, — розповів захисник.
За його словами, під час служби двічі їздив на навчання.
“Одні навчання були в Данії, тривали 45 днів. Вони придивлялися до нас, ми до них. Їм було цікаво, як ми себе поводимо в бойових діях. Для них наша війна зараз, як новинка. Бо тут і дрони, і все пішло, а в них ще такого не було, вони з таким ще не стикались. У нас все практичніше, менше теорії”.
Основне завдання Чеха — інженерна розвідка:
“До моїх обов’язків належить, аби група, яка йде на завдання, повернулася назад. Аби так було треба підтримувати себе в формі, мати більше виходів, більше продумувати тактику, стратегію, радитися, спілкуватися. Спочатку ми обговорюємо, хто, що і як має робити. А потім беремося до виконання. Коли йдемо, то багато жартуємо. Це створює настрій і піднімає бойовий дух. А коли виходимо, то тоді усвідомлюємо, де ми були. Мають повернутися всі — це головне. Для цього має бути злагодженість і кожен має бути на своєму місці”.
Боєць розповів, що найприємніші спомини зараз — це відпустка й одруження побратимів:
“Недавно якраз був у відпустці, то трошки відпочивали, трошки гуляли. У побратима на весіллі був. До речі, за останні пів року ми відгуляли весілля у двох побратимів. На одному я навіть за свідка був”.
Після закінчення війни Чех каже, хоче більше побути з рідними людьми:
“Напевно, поїду до дочки в Чехію. Ми зідзвонюємося, бачимося два рази на рік, якщо я маю відпустку”.
Ірина Моргун
Фото: Суспільне
