Щороку влітку енергетичний сектор країни розпочинає підготовку до проходження осінньо-зимового періоду. У цей час різні види генерації проходять свої експлуатаційні, ремонтні приготування, електростанції накопичують необхідні ресурсні обсяги, щоб взимку забезпечити потреби населення та бізнесу.
У цей час у 2023 році Міністерство палива та енергетики України сформувало енергетичний баланс та спланувало склад генерації. На основі здійснених прогнозів щодо надходжень і використання ресурсу, було виявлено, що ймовірний дефіцит у енергосистемі становитиме 5%, проте завдяки сприятливому температурному режиму, зменшенню рівня споживання, відсутності масових атак цієї зими на енергетичні об’єкти (у порівнянні з попереднім періодом) і ретельній підготовці його вдалося уникнути. Виник профіцит і, здавалось б, це позитивна новина. Але щоб розібратися чи це так, потрібно розглянути детальніше види генерації електричної енергії.
Склад генерації, яка потрапляє до споживачів, є дуже важливим, адже кожна із часток виробітку електричної енергії має свою специфіку роботи, сприяє повноцінному енергозабезпеченню кожного приміщення та гарантує стабільне функціонування енергосистеми в будь-яких умовах.
Для виробництва електроенергії, яку постачали українцям, було використано такі джерела енергії (дані за 2021 рік, оскільки станом на зараз така інформація недоступна):
- вугілля – 29 %
- ядерне паливо – 54 %
- гідроенергія (об’єкти великої гідроенергетики) – 7 %
- відновлювані джерела енергії – 8%
- інші джерела – 2 %
Базове енергетичне навантаження складає ресурс, вироблений атомними електростанціями: він найбільш стабільний, але важко маневрений, тому для коригування потужностей залучають ресурси гідроенергетики. Вони, хоч і обмежені рівнем води, доволі маневрені та можуть допомогти скоригувати потужності, наприклад, коли виникає дефіцит.
Найбільш універсальними щодо можливості регулювання є теплові електростанції. Вони також маневрені та дозволяють за потреби швидко збільшувати чи зменшувати потужності. Однак частка негативних викидів у навколишнє середовище від теплової енергетики значна.
У зв’язку з виникненням профіциту, цей вид генерації застосовувався менше, ніж планувалося. Враховуючи, той факт, що вугілля як ресурс ТЕС закуповується завчасно, а його термін зберігання обмежений, залишок певних об’ємів після зими може мати економічно невигідні наслідки.
На щастя, ми пройшли опалювальний сезон без зупинок, значних залучень імпорту та суттєвого підняття цін. Чи так триватиме й надалі – залежить від того, чи існуюча ціна дасть можливість енергетикам забезпечити актуальні потреби споживачів у електричній енергії.
Як правило, влітку вартість електричної енергії нижча, адже споживання сезонно зменшується, більш ймовірним стає виникнення профіциту за рахунок посиленої роботи альтернативних генеруючих потужностей.
Хоч альтернативні джерела є найменш стабільним видом генерації, так як вона залежить від наявності вітру, сонячного випромінювання та сприятливих для генерації погодніх умов, «зелена» енергетика екологічна і її частка в загальному складі генерації є необхідною. Після приєднання до Енергетичного співтовариства та для виконання умов приєднання до Європейського Союзу, Україна зобов’язалася впроваджувати ряд європейських стандартів і правил у сфері енергетики, зокрема використання відновлюваних джерел енергії та заходів з покращення раціонального її застосування.
Відповідно до концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, частка ВДЕ повинна збільшитися до 70%, а частка атомної генерації зменшитися до рівня 20-25%. Гідроенергетика планово залишиться на поточному рівні, вугільні ТЕС будуть майже повністю заміщені. Як зазначають експерти, нам слід зменшити споживання, щоб менше виробляти. Здійснити це можливо через запровадження енергоефективних заходів. У фіналі ми повинні вийти на показник 50% економії.
З цього можна зробити висновки, що 1) тренд на ощадливість енергоресурсів та енергоефективні заходи тільки набиратиме оберти; 2) масові атаки на енергооб’єкти прискорили темпи розвитку та попит на енергонезалежність; 3) заохочення встановлення генеруючих установок ВДЕ у довгостроковій перспективі дозволить уникнути значних витрат на енергоресурси; 4) зростання інвестицій у «зелену» енергетику, стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел та тенденція до зменшення залежності від вугільних палив є ключовими факторами, які визначають майбутні стратегії у галузі енергетики.
