Від суботи декілька громад Тернопільщини отримали нові звістки про загиблих воїнів. Одинадцятеро — з Тернополя, Хоросткова, Збаража, Чорткова, Лановець, Великої Березовиці, Нагірянки, Білецької громади та інших. Частина загинула цими днями, частина — місяці і роки тому, і лише зараз надійшло офіційне підтвердження.
Загинули у квітні — травні 2026 року
Іван Попович (07.07.1995) із Карашинців — старший стрілець-вогнеметник мотопіхотного батальйону військової частини А2167 — був мобілізований лише 30 січня 2026 року. Вже 4 травня зник безвісти на Харківщині, і невдовзі надійшло підтвердження загибелі. Йому було 30. Навчався у Хоростківській центральній школі, здобув спеціальність перукаря-технолога і працював у салоні «Ваніль». Залишив батьків і бабусю. Хоростківський міський голова Степан Гладун: «Колеги та клієнти знали його як щиру, доброзичливу, світлу людину».

Сержант Володимир Гаєвський (1982) із Колодного Збаразької громади воював із березня 2022 року — командир господарчого відділення взводу матеріального забезпечення. Загинув 8 травня від удару FPV-дрона на Донеччині. Зустріч тіла — 12 травня о 13:00 у Сквері Героїв у Збаражі (кортеж рухався через Чернихівці). Чин похорону — 13 травня об 11:00. Міський голова Роман Полікровський повідомив про загибель.

Тернополянин Юрій Трушков помер 8 травня від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Деталей служби Сергій Надал не повідомляв.
Тернополянин Андрій Ковальський помер 10 травня від поранень, несумісних із життям, отриманих під час бойового завдання на Донеччині. Інших деталей не оприлюднювалось.
Воїн Михайло Юрків — люблячий батько і чоловік — загинув, захищаючи Україну. Його дружина Олена — практичний психолог Дунаївської ЗОШ, де навчається їхній син Мар’ян (11 клас) і донька Оксана. Деталей служби та дати загибелі школа не розкривала. Схиляючи голови у скорботі, педколектив написав:
«Він був люблячим батьком, турботливим чоловіком, людиною честі та великого серця».

Тіла повертаються після місяців і років невідомості
Назарій Тимофійчук (20.07.2001) із Курівців Білецької громади загинув на Курщині. З 26 грудня 2024 року вважався зниклим безвісти. Йому назавжди 24. Тіло повернулося 10 травня — кортеж проїхав через Білу та Великий Глибочок. Панахида — 10 травня о 20:00, чин похорону — 11 травня об 11:00.

Андріан Стасишин (08.09.2000) із Чорткова — стрілець-сапер 79-ї окремої десантно-штурмової бригади — загинув 14 листопада 2024 року поблизу Антонівки Покровського району Донецької області. Закінчив гімназію №2 та Чортківський ВПУ, отримав червоний диплом Чортківського фахового коледжу економіки та підприємництва ЗУНУ за спеціальністю «Фінанси, банківська справа, страхування». У серпні 2024 року підписав контракт. Уже через три місяці зник безвісти. Підтвердження прийшло через півтора року. Залишив дружину, батьків, братів і сестру. Зустріч тіла — 12 травня о 13:00 у Соборі Петра і Павла в Чорткові.

Інспектор прикордонної служби Мирослав Іваніцький (05.09.1968) із Петрикова Великоберезовицької громади — загинув 18 лютого 2025 року в районі Тополів Харківської області. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Зустріч тіла — 11 травня об 11:15 при в’їзді в Петриків на вулиці Шептицького. Парастас — того ж вечора о 20:00. Залишив дружину Світлану та сина Назара.

Раніше ми писали: Двом не було й 25-ти: від середи на Тернопільщині повідомили про шість загиблих воїнів





















