Ідея створення монографії зародилася в ТНПУ: на кафедрі історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук під керівництвом професора Миколи Москалюка, аспірант, Михайло Тимошик, уже будучи кандидатом економічних наук, писав дослідження у цій науковій царині, яка перетиналася з його захопленням і запропонував створити спільну монографію.
«Тернопільська фалеристика XX – початку XXI століття: історія становлення, виробники продукції, різновиди, особистості» – це вже не перша праця Михайла Тимошика, а четверте доповнене видання, зауважив Микола Москалюк. У монографію увійшли австрійські, чеські, польські, радянські медалі, присвячені подіям, які відбувалися на Тернопільщині, містить багато військових відзнак, кожна з них має свою історію. Подібного видання на сьогодні немає. Книгу можна придбати, однак тираж невеликий, кажуть автори.
– Хобі, яке переростає, в науку, бо ця жага, з якою він відноситься до своєї справи, це – натхнення, яким він горить – успішний приклад для кожного з молодих людей, щоб вони також розвивали свої захоплення, – так представив гостя ректор ТНПУ Богдан Буяк. – Підняти хобі до такого рівня професіоналізму не кожному під силу, як історик, розумію і ціную цю справу, це була одна з моїх найулюбленіших тем під час навчання.
У кожен екземпляр у цій шикарній колекції закладено історичний код. Це – деталі, які розкривають сторінки історії, а ті продукти, що створюються зараз, обов’язково увійдуть у неї.
Перше видання Михайла Тимошика мало назву «Медалі Тернопільщини», зараз колекція збільшилася на 900 одиниць, усього майже за 10 років Михайло Тимошик зібрав понад 2000 значків і 500 медалей.
Фалеристика – це не просто допоміжна наука, а доповнення до історії, де можна багато побачити, відстежити, дослідити, вважає колекціонер-науковець.
– Ворог тому і нищить музеї, будь-які свідчення, – наголосив Михайло Тимошик, – бо все це – ознаки історії, коли немає знака, отже, не було події, не було нічого, що б свідчило про державний розвиток, національне багатство.
Гість розповів хронологію свого хобі, наголошуючи, що будь-яке захоплення можна перевести в наукову сферу. Окремо відзначив, що і Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка має одну з найкращих відзнак.
Відповідаючи на запитання студентів, розповів, що найдорожчу в своїй колекції медаль, придбав за 400 доларів, а найнезвичніший значок, який йому траплявся, – це паперовий, економ-варіант медалі за часів «радянщини».
Молодим європейцям, народженим у третьому тисячолітті, було до сміху дивно дізнатися про нематеріальне стимулювання працівників радянської епохи на кшталт «поплескати по плечу».
– Кожна подія залишає слід, – підсумував Михайло Тимошик і додав, що його презентації також не минають безслідно, кожен контакт дає можливість поповнити колекцію, розширити інформацію, адже люди звертаються, пишуть в соцмережі, хочуть ділитися.
Підсумовуючи зустріч, ректор ТНПУ Богдан Буяк запропонував студентам долучитися до поповненння колекції і закарбувати свої прізвища в наступні видання. Мотивував досліджувати глибше, щоб знизити межу часу, віднайшовши артефакти, датовані більш ранніми періодами.
– Монографія може стати стимулом для сьогоднішніх студентів і, можливо, колись на базі нашого університету, буде всесвітній з’їзд тих, хто «горить» цим захопленням, – припустив Богдан Богданович, висловлюючи вдячність авторам за почин і велику титанічну працю, а, звертаючись до студентів, додав: будьте спраглими, адже наукові консультанти вже є.
Оксана Чмиленко
Провідний фахівець зі зв’язків із громадськістю ТНПУ
Фото – Олександр Петлюк
