Китайські інтереси щодо України
Протягом останніх десятиліть відбувається збільшення китайського впливу в світі, а теперішні економічні проблеми Китаю підштовхують владу цієї країни до посилення зовнішньополітичної активності для вирішення цих проблем через економічну експансію.
Є реальна можливість продовження процесу посилення китайської експансії через величезний демографічний потенціал, консолідованість для його реалізації, наявність надійно прив’язаних до Китаю його сателітів в світі, активність і привабливість Китаю для країн третього світу. Цьому сприяє також зменшення у всіх сферах геополітичного потенціалу США при повільному виході з точки мінімуму геополітичного потенціалу Європи.
В цих умовах цілком закономірною є велика дипломатична активність Китаю щодо московитсько-української війни. Теперішній стан у цій війні зовсім не задовільняє Китай, оскільки Московія, яка протягом останніх десятиліть є дедалі більше залежним від Китаю його сателітом, замість того, щоб брати активну участь в реалізації китайських геополітичних планів, загрузла у війні з Україною. Дедалі більш ймовірним стає затягнення цього стану, і чим більше затягнення, тим більші втрати Китаю від недостатнього сприяння Московії реалізації його інтересів у світі.
Для Китаю зовсім не потрібне захоплення Московією України чи її частини. Об’єктивно він зацікавлений у відновленні територіальної цілісності України. Адже сам він вважає порушеною свою територіальну цілісність відокремленням Тайваню, а відновлення суверенітету України над захопленими московитами її територіями, передовсім, Кримом, створює сприятливий для Китаю прецидент на повернення Тайваню. Крім того, захоплення Московією України зробило б її настільки сильною, що вона могла б намагатися позбутися своєї залежності від Китаю. Але повернення Україною захоплених московитами територій для Китаю має бути без послаблення Московії, потенціал якої він використовує і надалі збирається використовувати.
Напад Московії на Україну в 2014 році Китай дозволив, щоб перешкодити руху України в Європу, а широкомасштабне вторгнення в 2022 році – прийнявши московитські запевнення про те, що Московія швидко проглине Україну й піде далі в Європу. Тоді московитське військо загрузло б не на сході України, а десь між Варшавою і Берліном, що цілком відповідало б інтересам Китаю щодо кардинального посилиння його впливу на Європу, а посилення Московії її захопленням України було б компенсоване її послабленням війною у Європі.
Отже, основним мотивом Китаю стосовно припинення московитсько-української війни є використання московитської агресивності й військового потенціалу в цікавіших для Китаю напрямках.
З початку цього року з’явилася ще одна перспектива реалізації китайських інтересів через його участь в припиненні московитсько-української війни. Зі зменшенням допомоги США Україні виникла реальна можливість введення України в залежність від Китаю.
Критичною для України умовою будь-якого миру з Московією є повне відновлення територіальної цілісності – без неї народ України не сприйме нічого. Інші умови України, такі як НАТО, майбутні гарантії безпеки, покарання злочинців, репарації – некритичні. А ефективні дії Китаю для сприяння виконанню цієї основної умови різко збільшили б в Україні прихильне ставлення до Китаю.
Китай міг би прагнути до того, щоб Україна була в такій ситауції, як Білорусь і Казахстан, які здійснюють дії в китайських інтересах з китайською гарантією їх безпеки від Московії. Через таку гарантію Московія не анексувала повністю Білорусь, а московитські війська, які вводилися в Казахстан для підтримання режиму, були виведені звідти через кілька днів, а не залишилися там назавжди, чого, безперечно, хотіла б Московія.
Як схилити Московію
Основна перешкода просуванню китайських інтересів стосовно московитсько-української війни – позиція московитської влади, її вперте відхилення можливості миру з поверненням захоплених українських територій.
Але паралельно з декларуванням необхідності швидкого примирення може бути сприяння Китаю відновленню територіальної цілісності України збройним шляхом через недопомогу Московії й тиск на Московію. Це мало б бути явним для України й світу, оскільки б переконливо демонструвало велику геополітичну силу Китаю, але прихованим для населення Московії, яке дуже агресивно налаштоване щодо України.
Але й для Московії припинення війни з Україною, в якій вона безнадійно загрузла, було б вигідним навіть з поверненням Криму та захопленої частини Донбасу й півдня України. Для Московії мир – збереження ресурсів і відвернення в близькому майбутньому військових дій України проти Московії, які могли б бути у випадку нападу Московії на союзників України, при цьому була б збережена можливість в дальшому майбутньому нового нападу на Україну, коли обставини для Московії будуть сприятливіші щодо цього.
Добровільно повернути Крим і Донбас для Московії недопустимо, але цілком допустимо уступити їх в збройній боротьбі при таємній домовленості зменшення московитської активності в цій боротьбі.
Об’єктивно від такого варіанту миру Московія більше виграє, ніж програє: забезпечить себе від швидкого краху й розвалу, який може бути при кардинальному посиленні західної допомоги Україні у війні; замість неефективної активності в Україні одержить можливість ефективної активності в інших напрямках; дуже сприятливим для Московії був би перехід України в сферу впливу Китаю, сателітом якого є й Московія.
Інші країни
Українсько-московитське примирення за китайським сценарієм було б абсолютно негативним для Європи, оскільки виникли б дуже сприятливі умови для наступу на Європу навченого й випробуваного війною в Україні московитського війська, крім того, була б, по крайній мірі, тимчасова втрата Європою України.
Для США зараз важливіші внутрішні пріоритети, а передачу України під вплив Китаю вони можуть розглядати як тимчасову, вважаючи, що їхня потужність дозволить її у відповідний момент повернути.
Крім того, для США не надто бажане й збільшення залежності України від Європи при віддаленні Європи від США й частковому витісненню Європою США з геополітичного домінування, лідером чого в Європі завжди була Франція. Причому залежність України від Китаю може бути лише тимчасовою, а від Європи – постійною.
Для Туреччини було б дуже небажаним збільшення впливу Китаю на Україну, хоча незадоволення в Московії діями Китаю вона могла б використати для посилення свого впливу на Московію.
Безперечно негативним було б збільшення китайського впливу через успішність його дій щодо московитсько-української війни для основного ворога Китаю в Азії – Індії. Тому вона мала б активно підключитися до протидії цьому.
Вибір України
Прийняття китайського сценарію припинення московитської агресії принесло б Україні тимчасовий мир, але й тривалу цивілізаційну втрату, зупинку соціального поступу, відкат, по крайній мірі, частковий, до тоталітаризму й автократії, які суперечать українській ментальності й не можуть бути стійкою основою для української державності.
Дуга Британія – Скандинавія – Балтія – Україна з долученням країн британського впливу в інших частинах світу, таких, як Канада й Австралія,- основа для забезпечення суверенітету, цивілізаційної ідентичності, геополітичного впливу, соціального поступу України значно стійкіша й надійніша, не тільки від потрапляння під патронат Китаю, але й від ЄС і НАТО.
В Україні можливі великі внутрішні суперечності через спокусливість китайського варіанту й прихованість дій китайської агентури, що відхиляє від шляху до такої перемоги, яка необхідна Україні.
Тому треба безперечно відкинути китайський варіант миру, але має бути розуміння його наявності, як в Україні, так і в Європі, для того, щоб наблизити перемогу України над Московією без цього варіанту.
Петро Жук,
керівник Центру з інформаційних проблем територій
13.03.2024
