Шумська територіальна громада знову плаче від щастя. Після надважких 26 місяців російського полону та обов’язкового курсу державної медичної реабілітації на рідну Тернопільщину повернувся 32-річний захисник Андрій Кузьмич. Неймовірно символічно, що воїн приїхав у рідний край саме у Всесвітній день вишиванки — свято, яке уособлює незламність українського духу. Про зворушливу зустріч земляка повідомили пресслужба Шумської міської ради, волонтери та ТОВ “Інформаційний центр “Новини Шумщини”.
З Познані на фронт та 26 місяців невідомості
Життєва історія Андрія Кузьмича, який родом із села Стіжок, є прикладом глибокого патріотизму. До початку повномасштабного вторгнення чоловік законно перебував та працював у Польщі. Проте, дізнавшись про напад ворога, він без вагань залишив спокійне європейське життя, повернувся в Україну та добровольцем став на захист держави.
У лютому 2024 року під час кровопролитних і запеклих оборонних боїв зв’язок із бійцем зник. Рідні отримали офіційне, розриваюче душу сповіщення: «Зник безвісти за особливих обставин». Військові та побратими казали, що в тому пеклі шансів вижити майже не було, але материнське серце відмовлялося вірити в смерть дитини.
Упродовж двох років, двох місяців і семи днів полону його мама, Світлана Кузьмич (Данилюк), вела свою запеклу війну за сина. Жінка не пропустила жодної мирної акції на підтримку військовополонених, оббивала пороги державних координаційних штабів, єдналася з іншими родинами бранців і щодня переглядала по колу скупі відео з російських пабліків, де на секунду миготіло обличчя її Андрія.
Тріумфальне повернення та зняття фото з «Алеї Надії»
Молитви родини та всієї Шумщини були почуті: 24 квітня 2026 року Андрія Кузьмича офіційно звільнили з російського неволі під час чергового масштабного обміну полоненими. Ще майже місяць пішов на першочерговий медичний огляд та психологічне відновлення у госпіталі.
І ось сьогодні Герой нарешті ступив на рідну шумську землю. Першим ділом Андрій разом із мамою рушив до центру Шумська на «Алею Надії» — місце, де встановлені портрети місцевих воїнів, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Під гучні аплодисменти та сльози присутніх захисник особисто зняв свій портрет зі стенда, перевівши себе зі списків невідомості у списки живих переможців.
«Я назавжди запам’ятаю той погляд і захват мами, коли вона показувала відео Андрія з полону, передивляючись його раз за разом. Це розривало серце. Але сьогодні ця родина нарешті щаслива і разом. Віримо, що така мить настане для кожного, хто досі чекає на своїх рідних», — діляться емоціями у соцмережах знайомі родини.
Попереду в Андрія тривалий процес адаптації, відпочинку та лікування у колі найрідніших людей. Громада щиро дякує земляку за залізну витримку, мужність та вірність присязі.
Читайте також: Збаражчина зустріла звільнених з полону Героїв (Фото)
