У селі Дунаїв Кременецького району 24 серпня відкрили пам’ятник Герою Небесної сотні Олександру Капіносу. Він був активним учасником Євромайдану. Загинув внаслідок поранення від вибуху гранати під час атаки силовиків поблизу Будинку профспілок 19 лютого 2014 року. Під час відкриття пам’ятника присутні вшанували Героя Небесної сотні хвилиною мовчання, помолилися за упокій його душі та поклали квіти до постаменту.
Участь в урочистому відкритті пам’ятника Олександру Капіносу взяв голова Тернопільської облдержадміністрації Олег Сиротюк. Повідомили у прес-службі ТОДА.
«Олександр Капінос був справжнім патріотом, він щоденно демонстрував що таке бути українцем, – зазначив керівник краю. – Олександр та усі хто, об’єднався у боротьбі за нашу землю, – цієї зими – правдиві Герої. Ці люди віддали життя, щоб ми мали можливість жити у своїй державі. Відзначаючи День Незалежності, ми повинні пам’ятати їх героїчний вчинок, їхню самопожертву. На їх прикладі ми будемо виховувати дітей та внуків».
За словами голови облдержадміністрації, Герої Небесної сотні продемонстрували наскільки сильно треба любити свою землю, батьків та рідних. «Вони віддали найдорожче. І зараз наш обов’язок робити все для того, щоб їхня жертва не була даремною. – сказав очільник області. – Справу Героїв Небесної сотні продовжують ті, хто відстоює українську соборність на сході нашої держави. Лише сильна армія, єдина нація та патріотична влада зможуть здобути перемогу», – підсумував Олег Сиротюк.
На пам’ятнику Олександр Капінос зображений у повен зріст зі стягом у руках. Біля його ніг лежить бандура. Воїн умів грати на цьому інструменті. Як оповіла рідна сесра Героя Наталія Каняєва, Олександр вмів грати ще й на гітарі і знав безліч українських пісень.
«Сашко змалечку був патріотом, – зазначає Наталка Каняєва. – Коли пішов вчитися у Львів знайшов однодумців. Після здобуття диплому працював у Вінниці, але залишив місто та хорошу роботу, бо вважав, що має бути у рідному селі. Тут він і справді відроджував українські традиції та культуру. За його ініціативи відбувалися вечорниці, святкування Маланки, Івана Купала та інших українських свят».
Сестра Олександра Капіноса пригадує, що він був на Майдані у Києві від листопада 2013 року. Додому приїжджав ненадовго за чистими речами та відпочити. Новий Рік, Різдво зустрічав з побратимами на Майдані. 18 лютого 2014 телефонував та казав, що якщо нічого не зміниться – повернеться у рідне село, але увечері цього ж дня його поранили. Наступного дня після 4-годинної операції серце Олександра зупинилось.
Довідково:
Олександр Анатолійович Капінос. Народився 10 березня 1984, с. Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Серце героя зупинилося 19лютого2014, на Майдані у Києві.
У 2001 році закінчив із золотою медаллю Дунаївську ЗОШ І-ІІІ ступенів та поступив на навчання в Український державний лісотехнічний університет (сьогодні — Національний лісотехнічний університет України, Львів). У 2005 році отримав диплом бакалавра з відзнакою, а в 2006 році — диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю «Технологія деревообробки».
Очолював громадську організацію «Патріот Волині».
У 2008–2009 роках, під час проживання у Вінниці, був керівником громадської організації патріотичного спрямування «Сколоти».
На початку 2012 року відстояв права громади і не дозволив побудувати в рідному Дунаєві завод, який би зруйнував екологію Кременецьких гір.
З 4 липня брав участь у акції на захист української мови, що відбувалася у Києві біля Українського Дому. Був одним із тих, хто оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колісніченка та протримався найдовше.
Організатор вечорниць та культурно-мистецьких заходів для молоді. Ініціював створення пам’ятника Шевченку в рідному селі, був першим, хто виступив за зняття радянської символіки у своєму селі; створив спортивний клуб і власним коштом та силами облаштовував його.
Волонтер літніх таборів для дітей-сиріт зі всієї України, що проходили за ініціативою міжнародного благодійного фонду «Нове покоління».
