На Тернопільщині залучатимуть власників та користувачів земельних ділянок впродовж вегетаційного періоду до знищення борщівника Сосновського.
Необхідно пам’ятати, що землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Бережіть своє здоров’я та уникайте неприємних зустрічей з небезпечною рослиною.
ДОВІДКА. Борщівник Сосновського – багаторічна рослина, родини зонтичних, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло та великі перисті листки. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори і не дає їм розвиватися, повністю займає свій ареал зростання. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті. Борщівник мігрує Україною – відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблювальних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, каналах, ярах, заплавах річок.
Борщівник Сосновського це небезпечний вид, до якого необхідно вживати заходи, щоб запобігти його поширенню. Такими заходами є – систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 см. Найефективніший засіб боротьби – хімічний. При появі першої розетки, рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії, а саме – препаратами гліфосадної групи. Якщо ж упустили момент і рослина зацвіла, то скошену квітку обов’язково треба спалити, бо насіння дозріває навіть тоді, коли рослина скошена (одна рослина дає 15-20 тисяч летючих насінин, які можуть проростати в ґрунті навіть через 10-12 років).
Останнім часом борщівник Сосновського став дуже актуальною темою для всіх. Ще з 70-х років борщівник почали використовувати на корм худобі, адже рослина швидко нарощувала дуже потужну біомасу. Проте, необдумане впровадження борщівника Сосновського в сільськогосподарське виробництво, як нетрадиційної кормової культури, призвело до неконтрольованого його поширення в біоценозах Тернопільської області. Поряд з всіма перевагами борщівника, виникло багато проблем, це і погана якість молока при його згодовуванні, виснаження ґрунту рослиною, витіснення інших рослин. Але найбільша і найвідчутніша проблема полягає в тому, що борщівник являючись інвазійним видом рослин, завдає шкоди здоров’ю людей. Сік борщівника потрапивши на шкіру людини викликає серйозні опіки. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з’являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2-3 роки залишаються темні плями. Наслідки таких уражень шкіри, іноді зберігаються все життя. Ураження борщівником посилюється при сонячному світлі. Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин – фуранокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну.
