Якщо в окремих господарствах Тернопільщини насіялася й розрослася амброзія полинолиста, варто боротися зі шкідливою рослиною.
Як попередили на сайті природного заповідника «Медобори» на Тернопільщині, амброзія вважається злісним карантинним бур’яном, який штучно занесений на територію України та наносить великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. Заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. За зовнішнім виглядом рослина схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва “полинолиста”).
Рослина надмірно висушує і виснажує ґрунти, значно знижуючи їх урожайність. Крім того ця рослина виділяє у ґрунт специфічний набір речовин, який пригнічує ріст інших рослин. Амброзія здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати аборигенні бур’яни та культурні рослини. Як результат вона місцями цілковито витіснила інші бур’яни вздовж доріг та активно забур’янює городи та поля, зменшуючи врожайність сільськогосподарських культур. Наприклад, при значному забур’янені амброзією, врожаї соняшнику знижуються на 40%, а кукурудзи – на 30%. При великому забур’яненні культурні рослини гинуть.
Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. Він спричинює у значної частини населення гостру алергічну реакцію, що відома під назвою “поліноз”, який ще називають “сінна пропасниця”, “пилкова алергія”, “сінна астма” тощо. Типовими ознаками полінозу є алергічне запалення слизових оболонок очей та носа. Людина відчуває легкий свербіж у носі, що проявляється нападом чхання. Ці перші ознаки можуть викликати більш тяжкі симптоми (підвищення температури, риніт, кон’юнктивіт, бронхіальну астму).
На додаток, амброзія полинолиста містить гіркі речовини, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.
Як бачимо, проблема поширення амброзії полинолистої стосується не тільки галузі землеробства, а всього суспільства. Інтенсивне поширення цього бур’яну може спричинити серйозні проблеми, пов’язані зі здоров’ям людей, зникнення місцевих видів рослин, і, як наслідок, втрату частини біологічного різноманіття природних фітоценозів.
З середини липня розпочинається період цвітіння цього небезпечного карантинного бур’яну, який триватиме до настання осінніх заморозків.
Обговорення