Роман, відомий за позивним «Злодій», — військовослужбовець тернопільського підрозділу Національної гвардії України. До повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року він працював слюсарем із ремонту підземних газопроводів. Той день застав його зненацька: «Прокинувся о шостій, лунає тривога, літаки гудуть. На роботі почався хаос — ховали документи, облаштовували сховище», — згадує гвардієць.
Роман уже мав досвід строкової служби в цьому ж батальйоні, а після звільнення уклав резервний контракт. Повернення до війська сприйняв із тривогою, але з твердим розумінням: іншого вибору немає. «Перед першою ротацією було лячно, але колектив дуже підтримував. У взводі всі — як сім’я. Ми один за одного: хтось втомився, комусь треба допомогти нести рюкзак», — розповідає він.
Гвардієць пригадує ночі в окопах, коли ділився шоколадками з побратимом на прізвисько Пупс і розмовляв про буденні речі, щоб розвантажити психіку. «Війна змінилася. У 2022-му дрон був рідкістю, а тепер їх більше, ніж мух. Використовують мотоцикли, квадроцикли, розвідку. Треба постійно вчитися», — зазначає Роман.
Особливу силу йому дає родина. Перед першою ротацією мама подарувала стрічку, яку він обв’язує навколо тіла, читаючи молитву: «Вона зі мною четвертий рік і оберігає». Зв’язок із рідними — батьками та дружиною — підтримує його навіть у найважчі моменти.
Мотивація Романа залишатися в строю — майбутнє України. «Нам є за що боротися. Віддати наші землі ворогу — не варіант. Найбільша надія — перемога і світле майбутнє», — каже він. Тим, хто планує долучитися до Сил оборони, гвардієць радить готуватися заздалегідь: вивчати тактичну медицину, інженерну справу та військову підготовку.
