Про утиски та переслідування прихожан і священнослужителів Московського патріархату розповідає отець Віталій Гурєв, який донедавна був настоятелем Свято-Петро-Павлівського храмому у селі Кинахівці Збаразького району.18, повідомляє Місцевий час.
Наразі парафіяни у Кинахівцях перебувають на завершальному етапі переходу громади від Московського патріархату до Київського. За словами місцевих жителів, понад 80% мешканців села підтримують саме українське православ’я, тому ініціативною групою вірян було здійснено документальне оформлення переходу парафії і храму у підпорядкування до Київського патріархату. Наслідком цих подій став конфлікт, який розгорівся 15 квітня між жителями села, що є прихильниками Київського патріархату і отцем Віталієм – послідовником московського патріарха Гундяєва.
Зі слів співробітників поліції, які в той день прибули за викликом на місце конфлікту, представники релігійної громади прийшли до сільського храму і, надавши статут про перереєстрацію громади, намагалися увійти всередину для богослужіння. За їхніми словами, попередній староста відмовився надавати ключі від дверей церкви, тому вони зламали замок. На вході перешкодою їм став священик, якого вони відтіснили.
На підставі заяви Віталія Гурєва поліція зареєструвала кримінальне провадження за ст. 126 Кримінального кодексу – умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Після завершення конфлікту представники УПЦ КП опечатали храм.
З того часу ані отець Віталій, а ні його нечисленні послідовники не відправляли службу у храмі, а проводять Богослужіння у приватному будинку, який надав їм колишній храмовий староста. Також розпався і кістяк церковного хору, адже дві хористки пішли до УПЦ КП. З переходом громади та храму до Київського патріархату зменшилася й кількість пожертв, які потрапляють до рук отця Віталія. У всіх цих бідах і нещастях Віталій Гурєв звинувачує виключно “розкольників”.
У своєму інтерв’ю він скаржиться, що на нього та його прихильників чинять тиск, запевняє читачів, що правда на його боці, і що всім його опонентам рано чи пізно буде дуже соромно за такі дії. Також отець Віталій намагається переконати читачів, що “розкольники” не представляють інтересів більшості мешканців села, а насправді сільська громада потай підтримує саме його та Московського патріарха. Ті ж люди, які намагалися не допустити його у храм, це нечисленні мешканці Кинахівців, які були введені в оману, а також приїзжі з інших сіл та навіть міст…
Складно було б уявити, що риторика Віталія Гурєва могла б бути якою іншою. Цілком логічним і природнім є те, що підопічний Московського патріарха традиційно звинувачуватиме у своїх нещастях «розкольників» та ненависний Київський патріархат. Але чому ж у своїх роздумах про храм та громаду Кинахівців московські попи не запитують себе, яка причина того, що віряни масово відвернулися від них?
Протягом двох десятків років з моменту здобуття Україною незалежності тисячі православних християн продовжували відвідували храми Московського патріархату. Цьому ніяк не могли завадити ні “розкольники” на чолі із Філаретом, ні якісь націоналістичні рухи, однак в один момент десятки церковних громад почали масово переходити до Київського патріархату. Невже послідовники Гундяєва жодного разу не ставили перед собою запитання чому це трапилося?
Очевидно, що отець Віталій, як і більшість його колег, прекрасно розуміють, що причиною цьому стали вони самі разом із їх антиукраїнсько позицією, але визнавати це їм публічно не зручно і не вигідно. Набагато зручніше ж звинуватити напередодні храмового свята Петра і Павла у своїх бідах “розкольників” та знову спробувати переконати вірян у доречності та обґрунтованості повернення храму у руки ставленика Кремля.
