Проблеми у комунальній сфері сьогодні чи не найбільше хвилюють тернополян. Активісти громадської організації «Тернопіль Європейський» намагаються знайти шляхи їх вирішення. Зокрема, використовуючи закордонні напрацювання.
Днями у наше місто завітали Уповноважений Міністр Посольства Литви в Україні Гвідас Керушаускас, Віце-президент компанії «Vilniaus energija» Рімантас Германас та представник компанії «Axis Industries» в Україні Міндаугас Ладига. Прибули вони на запрошення голови ГО «Тернопіль Європейський», депутата Тернопільської міської ради Віталія Цимбалюка.
– У травні ми побували з робочим візитом у Вільнюсі. Переймали досвід в найважливіших сферах життєдіяльності міста. Передусім – теплопостачання, необхідність кардинальних змін у якому стоїть зараз надзвичайно гостро у зв’язку з черговим підвищенням тарифів та «газовим тиском» Росії, – розповідає Віталій Цимбалюк. – Ми були приємно здивовані багатьма новаціями. Відвідали котельню, яка працює на біопаливі та забезпечує теплом третину вільнюсців, сміттєсортувальну лінію, підприємство з утилізації небезпечних відходів тощо. Завдяки інвестиційним програмам литовцям вдалося модернізувати комунальну сферу. Сьогодні частина міст Литви вже повністю перейшли на біопаливо. А це майже втричі дешевше, аніж використання газу.
Гості з Литви разом з учасниками ГО «Тернопіль Європейський» провели кілька офіційних зустрічей у Тернополі. Зокрема, поспілкувалися з головою обласної ради Василем Хомінцем про модернізацію теплопостачання у комунальних закладах Тернопілля. Посадовець навіть запропонував кілька об’єктів для пілотного проекту.
– Хочу подякувати пану Віталію Цимбалюку за запрошення у Тернопіль. Приємно, що цю зустріч зініціювала саме громадська організація, адже, зазвичай, ми приїздимо на запрошення місцевої влади, – каже Уповноважений Міністр Посольства Литви в Україні Гвідас Керушаускас. – Натомість для нас дуже важливо підтримувати ініціативи активних громадян, щоб вони брали дієву участь у реалізації реформ, які зараз дуже потрібні українцям. Зокрема йдеться про комунальну сферу. Литва також пережила це 20 років тому. Спершу тарифи були дуже низькі, а потім різко зросли. Треба було думати, що робити. За ці роки ми вже змогли напрацювати певний досвід у цій сфері і навчилися оптимізувати і зменшувати витрати на комунпослуги завдяки сучасним технологіям. Литва готова допомогти і поділитися досвідом не лише у сфері теплопостачання, а й в інших сферах. За 20 років ми досягли багато. Наприклад, якщо втрати тепла на шляху від виробника до споживача становили 33%, то зараз – 16 % в середньому по Литві, а у Вільнюсі – лише 12%.
Існуючі проблеми постачання тепла та гарячої води у Тернополі накопичувалися роками. Це і велика енергоємність житлового фонду, і незадовільний технічний стан об’єктів теплопостачання, і зношеність основного обладнання, що призводить до великих втрат енергії та високої аварійності.
– Кінцевий результат – тарифи, які постійно зростають без підвищення якості послуг, і збиткове комунальне підприємство, яке їх надає, – зазначає Віталій Цимбалюк. – Аби розірвати це замкнуте коло, потрібно модернізувати міські тепломережі задля забезпечення їх енергоефективності. Тут без інвесторів не обійтися. Свого часу у мерії Вільнюса не вистачало грошей на те, щоб закупити навіть паливо для котелень. Вихід знайшли в розробці інвестиційних програм. Відтак було укладено угоду з французькою компанією «Dalkia», якій мерія віддала в оренду на 15 років всю сферу теплопостачання. В результаті французи провели повну модернізацію котелень, встановили найсучасніші автоматичні теплові вузли, замінили більше чверті всіх труб та встановили суворий контроль за використанням тепла у кожній квартирі.
Литовці кажуть, що у своїй роботі дотримуються позиції: люди повинні розуміти, що немає нічого безкоштовного. За послуги потрібно платити. Щоправда, потрібно знайти спільну мову з постачальником, оптимально та ефективно використовувати ресурси і знижувати витрати на комунальні послуги.
– Інвестування у сферу теплопостачання – це не лише оптимізація цін, а й шлях до вирішення екологічних проблем. Сучасні технології дають можливість мінімізувати шкоду для навколишнього середовища і побічні ефекти діяльності, – зазначає віце-президент компанії «Vilniaus energija» Рімантас Германас. – Ми почали реформи з того, що з’ясували – скільки чого виготовляємо, скільки люди споживають тепла і скільки його необхідно. Тепер усюди встановлені лічильники. По-друге, перетворили абонентів тепла на його клієнтів, щоб люди зрозуміли, що це послуга, за яку потрібно платити реальну ціну. По-третє, ще у 2000 році ми зрозуміли, що газ – це розкіш. А для виготовлення тепла передусім варто використовувати власну сировину. Отож, спорудили першу котельню, яка працювала на щепі – відходах виробництва у лісовій та деревообробній промисловості. Завдяки цьому нам вдалося звільнитися від газової «голки» Газпрому. Практика показала, що біокотельні – це не лише нижчі ціни і незалежне виробництво, а й тисячі нових робочих місць. Це дуже важливо для кожної країни, яка не має власного газу.
За рік за опалення квартири литовці віддають приблизно одну середньомісячну зарплату. Завдяки оптимізації теплопостачання можна зменшити кількість споживання від 200-250 кіловат-годин (як це зараз є в Україні) в опалювальний сезон до 80 кіловат-годин, як є у Швеції, і 15 кіловат-годин – у будинках, споруджених за енергоефективними стандартами.
Цікаво, що фірма, яка встановлює котел і продає тепло населенню, зобов’язується замінити всі проблемні точки у теплотрасі для ефективної роботи. Для Тернополя це дуже актуально, адже споживач вже не платитиме за втрати у теплотрасі, а лише за тепло у своїй домівці.
І тернополяни, і литовці сподіваються, що за 1-2 роки на Тернопіллі вдасться реалізувати пілотний проект з використанням у теплопостачанні енергетики біопалива, модернізувати і впровадити європейські стандарти у комунальній сфері нашого міста.
У ході зустрічі із литовцями лідер організації Віталій Цимбалюк також обговорив можливість відпочинку дітей тернопільських учасників АТО та загиблих Героїв у Республіці Литва і отримав запевнення у повному сприянні втіленню цієї ідеї.
- Останні
- У тренді
