9 жовтня виповнюється 420 років з часу, коли у Бересті розпочав роботу собор, що поклав початок возз’єднанню християн. Тернопільщина, як один з найбільших центрів УГКЦ має займати особливу роль у питанні донесення до решти України значення Церкви у справі розбудови України. Таку думку з нагоди річниці виникнення УГКЦ висловив міський голова Тернополя Сергій Надал. У ці дні варто згадати нашу історію, а також вклад духовенства Української Греко-Католицької Церкви у формування української ідеї та української держави.
420 років тому було покладено початок процесу об’єднання християн. Розпочала свою історію Українська Греко-Католицька Церква. Протягом цієї історії духовенство УГКЦ відіграло визначну роль у формуванні української національної ідеї і побудові української держави. УГКЦ напевно найбільше зазнавала утисків від усіх окупаційних режимів, бо її слова найбільше боялася чужа влада, бо Церква виховувала правильні традиції української сім’ї, самоповагу українця, прагнення до незалежної держави.
Напевно найбільших утисків УГКЦ зазнавала у часи комуністичного свавілля. Після псевдособору 1946 року, більше ніж сорок років церква перебувала у підпіллі. Український народ і його духовні отці вистояли. Саме з відродження богослужінь підпільними греко-католицькими священниками наприкінці 1980-х почалося реальне становлення української Незалежності. Відправи за полеглих січових стрільців, вояків УПА, стали настільки масовими, що їм не могла протидіяти навіть авторитарна радянська репресивна машина. Легалізація УГКЦ у 1989 стала провісником швидкого кінця найбільшої безбожної анти людської імперії 20-го століття. Діяльність УГКЦ — це приклад жертовності заради великої місії служіння Богу і своєму народу, про який ми завжди пам’ятаємо.
Сьогодні варто згадати подвижницьку роботу Митрополита Андрея Шептицького, який по-суті заклав основи економічного відродження української нації через кооперацію, яка давала змогу фінансувати освіту і культуру українців в умовах повного бездержав’я. Слова Митрополита: “Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україною” – є і досі дороговказом для справжнього патріота. Без активної роботи Патріарха Йосипа Сліпого годі було б уявити становлення сучасної Незалежної України.
Україна постала, як незалежна держава, за опікунства тисяч духівників УГКЦ, що допомогли українцям пережити тяжкі роки безбожної комуністичної диктатури. Люди поверталися з таборів і продовжували нести слово правди, бо у найтяжчі моменти, їм допомагав священник, який був поруч там, де було найважче.
Сьогодні особливо важливо шанувати вклад УГКЦ у побудову України. Бо зараз почався новий наступ на християнські цінності. Це стосується спроб ліквідувати викладання християнської етики у школах України, нав’язати нам абсолютно чужі цінності і правила, які неприйнятні для українця. Українське суспільство має підтримати і захистити свою Церкву, як вона свого часу захищала і підтримувала його.
