У Кременці суд розглядав справу, яка нагадала сучасну версію «Кайдашевої сім’ї» – сусідський конфлікт через кілька яблук, що впали через паркан. Провадження щодо місцевої жительки закрили через відсутність складу адміністративного правопорушення. Про це повідомив відомий адвокат з Тернопільщини Віталій Сідоров.
Як розповів адвокат, його клієнтка – літня жінка, переселенка, господиня, яка доглядає свій город. Її сусіди, за словами Сідорова, – «прихильники ідеальної чистоти». Саме через кілька гнилих яблук та опале листя між людьми розгорівся багаторічний конфлікт, який дійшов до суду.
«02 жовтня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області закрив провадження щодо моєї клієнтки, яку звинуватили у дрібному хуліганстві через кілька гнилих яблук, що впали через паркан до сусідів», – повідомив адвокат.
Він порівняв ситуацію з відомим твором Івана Нечуя-Левицького:
«Як у “Кайдашевій сім’ї”, побутові сварки можуть переростати у серйозні непорозуміння, тільки в XXI столітті яблука доходять до суду».
У своєму юридичному коментарі адвокат зазначив, що конфлікт стався на приватній земельній ділянці, а не в громадському місці.
«Мотив дій клієнтки був особистий, емоційний, через конфлікт і “яблукопад”, а не хуліганський», – пояснив Сідоров.
У матеріалах справи, за його словами, не було доказів навмисного порушення громадського порядку, а лише суперечливі свідчення сусідів.
Юрист навів і правову позицію:
«Згідно з положеннями ст.173 КУпАП, хуліганство передбачає явну неповагу до суспільства; конфлікт між сусідами через яблука та опале листя не відповідає цим критеріям. Верховний Суд у подібних випадках чітко зазначає: особиста неприязнь і конфлікти через побутові причини не є хуліганством, навіть якщо події відбуваються у присутності сторонніх».
Після розгляду доказів суд дійшов висновку:
- Провадження закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Віталій Сідоров підсумував, що в подібних справах важливо зберігати розсудливість:
«Між сусідською сваркою та хуліганством лежить прірва, яку визначають мотив, місце події та доказова база».
За його словами, адвокат у таких справах часто виконує не лише юридичну, а й психологічну чи медіаційну роль:
«Адвокат іноді стає не лише юристом, а й психологом і медіатором. Головна мета права – не покарати, а відновити справедливість».
Постанова суду ще не набрала законної сили.
