В Тернополі як і в інших українських містах медицина розвивалася разом з аптечною справою. З кожним десятиліттям з’являлися нові інновації, що позитивно впливало на стан охорони здоров’я в місті. Повідомляє iternopolyanyn.
Найбільша лікарня Тернополя в 19 столітті
Про стан медицини та медичних закладів Тернополя вперше згадується в книзі Антона Шнайдера 1866 року випуску. На той час в місті працювали три шпиталі – військовий, міський та єврейський. Наприклад, міський заклад здоров’я був розрахований на 70 ліжок, а єврейський – на 50 ліжок. Загалом в Тернополі працювали 39 лікарів. Також на території міста діяли дві аптеки.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
В Тернополі при місцевому магістраті працював лікар, головним обов’язком якого був контроль за охороною здоров’я в місті. Окрім цього була посада санітарного лікаря, який відповідав за стан санітарії в навчальних закладах, шпиталях та ринках.
Варто додати, що згадки про найстаріший шпиталь Тернополя датуються 1829 роком. Він знаходився біля Ринку та Старого Замку. Тернопільський шпиталь відповідав за обслуговування не лише міста, але й декількох районів – Гусятинського, Скалатського, Чортківського, Зборівського та Бучацького.
Однак, приміщення перебувало в досить плачевному стані, тому місцевою владою було прийнято рішення про будівництво нового медичного закладу, розрахованого щонайменше на 200 ліжок, а також моргом, складами та капличкою.
Будівництво нового шпиталю розпочалося в травні 1857 року. Спочатку будівельні роботи йшли досить швидко, проте через недостачу коштів їхній темп значно сповільнився. Загалом будівництво шпиталю тривало понад 40 років і завершилося в 1898 році.
В результаті Тернопіль вперше у своїй історії отримав медичний заклад з окремими ліжкомісцями та приміщенням для інфекційних хворих. В 1937 році в головному корпусі шпиталю добудували ще один поверх. Саме з цього періоду у складі тернопільської лікарні відкрили шпиталь для інфекційних пацієнтів.
Як виглядала найстаріша аптека Тернополя
Що ж стосується розвитку фармації на території області, вперше згадку про аптеку можна зустріти в архівних документах 1648 року. Аптека називалася на честь її власника Sobiera та розташовувалася у містечку Теребовля, що на той час було центром повіту, до якого включили й Тернопіль.
Що ж стосується Тернополя, найстарішим аптечним закладом міста вважається аптека Фрейденталя, яка працювала у 17 столітті. Будівля розташовувалася на вулиці Старий Ринок та була єдиним приміщенням, що вціліло під час Другої світової війни й збереглося для сучасників. В колишній будівлі аптеки Фрейденталя знаходиться обласний лікувально-фізкультурний диспансер.
Аптека славилася своїми лікувальними засобами. Так, тут можна було придбати спеціальне дитяче мило чи льодяники для дітей виготовлені у вигляді соснової шишки, які чудово допомагали від кашлю.
Аптека Бекесевича
Після Першої світової війни аптечний заклад отримав серед тернополян нову назву – «аптека Бекесевича», оскільки нею управляв магістр Петро Бекесевич. Аптека розташовувалася на вулиці Старий Ринок, яка під час боїв за Тернопіль зазнала страшних руйнувань, відповідно і будівля потребувала капітальної реконструкції.
У зв’язку з цим в 1963 році аптеку перенесли на вулиці Руську, навпроти Надставної церкви. Ім’я Петра Бескевича було відоме не лише в Тернополі, але й далеко за його межами. До аптеки з’їжджалися люди з усього регіону. Магістр відзначався уважністю до кожного рецепту та прохання відвідувачів, детально вивчав приписи лікарів, адже від цього залежало здоров’я людей.
В аптеці знаходилися ціла колекція погрудь відомих діячів медицини, серед яких Гален, Цицерон, Гіппократ та інші.
Цікавим фактом, що дійшов до наших днів, є те, що в середині 19 століття содову воду можна було придбати лише в «аптеці Бекесевича». І тільки з кінця 19 століття міська рада дозволила продавати содову воду на сквері, що розташовувався на вулиці Міцкевича та Ринку.
Розвиток аптечної справи на Тернопільщині до Другої світової війни
Про аптеки Тернополя відомо із вирізок місцевої преси 19 століття. В 30-х роках 19 століття в місті працювало чимало аптечних закладів. Чи не кожна аптека мала свій спеціальний город, де вирощували різноманітні лікувальні трави. Зокрема, в центрі міста працювала аптека Фукса, яка також мала свій город для цілющих трав. Цікаво, що він розміщувався навпроти сучасної будівлі Тернопільської обласної ради.
До початку Другої світової війни в Тернополі працювали лише декілька аптек: на вулиці Руській, на Старому Ринку, на вулиці Качали та Третього мая (вулиця Сагайдачного). Ще дві аптеки обслуговували відвідувачів в центрі Тернополя. Зокрема, на вулиці Перля розташовувалася окружна аптека, де учні могли купити ліки за заниженими цінами.
З кожним роком фармацевтична справа в Тернополі активно розвивалася та розширювала свою сферу. Наприклад, в аптеці Юліуша Францоза можна було не лише придбати медикаменти, але й зробити деякі аналізи, оскільки при аптеці діяла хімічна лабораторія.
Також на вулиці Руській працювала аптека, що мала назву «Під Золотою короною». Власником закладу був Мар’ян Крижановський – випускник фармацевтичного відділення Львівського університету.
Відомою та цікавою особистістю пов’язаною з розвитком аптечної справи на теренах Тернопільщини був бургомістр Чорткова Людвіг Носс. Саме він у 1898 році відкрив першу аптеку в місті. Людвіг Носс вважався одним з найзаможніших людей в Чорткові, який все своє життя присвятив благодійності.
Бургомістр детально вивчав фармацію в Берліні, Парижі та Відні, де отримав диплом за фахом, що в той час вважалося досить великою рідкістю. Згодом Людвіг Носс відкрив аптеки в Збаражі, Заліщиках, Бережанах та Теребовлі.
Аптеки Тернополя у воєнний та післявоєнний періоди
З 1930-х років в Тернополі окрім аптек почали з’являтися магазини-дрогерії, де окрім ліків була можливість придбати також різноманітні духи та навіть заправку до борщу. До 1939 року в місті працювали виключно приватні аптечні підприємства. Аптеки мали вигляд традиційного капіталістичного підприємства: великі торгові приміщення та найманий персонал. Оскільки ліки в той час коштували досить дорого, їх могли придбати не всі верстви населення.
В основному аптеки працювали лише в містах. Однак незважаючи на розвиток фармації, в Тернополі та області не було жодного магазину, де можна було б придбати медичні та хірургічні інструменти. Найближчим містом, де існувала можливість купити окуляри для зору чи інструменти, був Львів.
В період німецької окупації протягом 1941-1944 років Тернопільське аптечне управління припинило свою роботу та змогло повернутися до праці лише в 1944 році. З того часу аптечна мережа на Тернопільщині постійно зростала.
З 1958 року в Тернополі з’явився аптечний склад, а через десять років в місті відкрили фармацевтичну фабрику. З 70-х років більшість аптек отримали нові меблі та облаштовані асистентські кімнати. Фармацевтичні заклади мали у своєму розпорядженні електричні сушильні шафи, дозатори, фільтрувальні апарати. У великих аптеках були встановлені пральні машини.
Контролювала якість ліків в Тернопільській області контрольно-аналітична лабораторія. В найбільших районних центрах Тернопільщини відкрилися довідкові бюро, де клієнти могли отримати всю інформацію про потрібні їм ліки та в яких аптеках їх можна придбати. Якщо препаратів не було наявності, пацієнтів записували у чергу.
Здобуття Україною незалежності значно покращило постачання лікарських засобів та інших медичних виробів.
