Народний художник України Іван Марчук звернувся до суду у справі про право розпоряджатися зображеннями його картин. Позивач — сам митець, відповідачі — четверо осіб. Про це йдеться у матеріалі «Главком», а також у дописі Марчука від 4 листопада 2025 року.
За даними «Главком», 21 травня 2020 року в Києві було підписано ліцензійний (авторський) договір за участю Івана Марчука, Сергія Павленка, Михайла Синиці, Ігоря Апостола та Тамари Стрипко. У ньому художник надав чотирьом особам виключну ліцензію на використання авторських прав на всі картини строком на 100 років із винагородою 10 тис. грн і 5% роялті. У тексті договору зазначено:
«… Сторони дійшли угоди про те, що даний договір не підлягає нотаріальному посвідченню».
Фото: Главком
За словами Марчука, грошей він не отримував і вважав документ нечинним. Після підпису, коли примірники забрав Михайло Синиця, помічниця наполягла прочитати документ; митець одразу зателефонував Михайлу Апостолу з вимогою не здійснювати жодних дій за договором.
У дописі від 4 листопада 2025 року Іван Марчук написав:
«Підтвердилася біблійна істина, що й серед апостолів існують іуди. Бережіться їх, люди. Подробиці згодом».
Справу розглядає Тернопільський міськрайонний суд. Як повідомляє «Главком», один із відповідачів подавав відвід судді Тарасові Якімцю — без задоволення. У засіданні суддя запитував про можливість примирення; адвокат Марчука повідомила, що примирення неможливе. За даними видання, твердження про «введення в оману» художника його помічницею судом не підтверджено належними доказами.
Реакції сторін і публічні заяви
«Главком» звертався за коментарями до Михайла Апостола, Сергія Павленка та Михайла Синиці — відповіді на момент публікації не було.
Водночас Михайло Апостол у своєму дописі оприлюднив «ВІДПОВІДЬ НА ЗВИНУВАЧЕННЯ», де, зокрема, заявив про конфлікт із особою, яку він називає «помічницею Марчука», і навів низку оцінок та закидів у її бік. Серед іншого він написав:
«Усе це виглядає як класична схема відволікання уваги: голосні звинувачення, створення образу «ворогів Маестро» з друзів та близьких генія, що знають про неї, маніпуляції його поважним віком — і водночас повільне, але послідовне привласнення спадщини Українського Генія. Я висловлюю цю позицію не з образи, а з обов’язку перед історією…».
Також у соцмережі він назвав Михайла Синицю «товаришем» і згадав «невипадкову зустріч» 4 листопада 2025 року — наступного дня після судового засідання.
Фото: Михайло Апостол/Facebook
Улітку 2024 року власниця Big Wines Наталія Бурлаченко розповіла «Главком», що мала чинний договір із Марчуком щодо використання зображень його картин на етикетках. Під час розмови з Михайлом Апостолом почула:
«Авторські права у мене. Їх мені передав сам Марчук».
Після цього вона зв’язалася з помічницею митця; за її словами, для них ця інформація була несподіванкою. Вона також зазначила:
«“Вино Марчука” перетворилося на легенду… Особливою популярністю користується продукція із зображенням картини “Пробудження”».
Фото: bigwines.com.ua
У 2017 році Іван Марчук повідомляв поліції про недобросовісні дії «агента», якому передав 101 картину; колекцію тоді повернули. Тогочасну історію від МВС публічно комунікував радник міністра Михайло Апостол.
