Вервиця – це потужна зброя в арсеналі духовної війни – вона приносить світло, що розвіює темряву. Той, хто наполегливо молиться на вервиці, ніколи не буде позбавлений Божої втіхи.
Марія – цього імені боїться пекло, бо сам Бог вибрав цю жінку, щоби від Неї народився Син Божий, ставши людиною.
Невіста з Апокаліпсису – найбільший страх злого.
Це вона, оповита таємничістю, та, через яку прийшло спасіння людства, через яку гріхопадіння світу було відкуплене. Злий звів людину, спокусивши першу жінку, Бог покликав Жінку, щоби перемогти Сатану.
Католицька духовність акцентує на чуйності Богородиці, яка є особливою Матір’ю усіх нас, найдосконалішою та найчистішою. Для своїх дітей є взірцем чуйності і послуху, бо все її життя – вірне виконання волі Божої.
Одначе для пекельних легіонів є Марія жінкою з книги Буття, Апокаліпсису, найбільшим страхом змія.
Тоді, в Едемському саді, злий переміг битву, але не остаточну. Він завоював територію, якою, однак владарювати йому не під силу. Бо Марія, найчистіша з усіх, народить Ісуса, Спасителя світу.
Після Едему пекло зі страхом чекало на Ту, кторій довірено розтрощити голову їхнього повелителя. Горді розуми впалих ангелів, через яких спокушено людину, були сплутані.
Саме спокушуванням жінки їм вдалось реалізувати свою велику заздрість до людини, як це так станеться, що саме жінка завдасть їм смертельного удару? Їхня пиха не давала їм змоги пізнати глибину любові Творця до людини. І зрештою людству теж не зрозуміти, чому ми, люди, так люблені Всевишнім.
Дар від Бога в іпостасі Марії має допровадити нас до Нього. Роль Богородиці – представити нам Бога. Хто приймає Марію – приймає Бога, хто відкидає ЇЇ – відкидає і Господа.
Мати Божа як зоря, якій доручено привести світло і побороти темряву.
Вервиця – справедливо трактується як молитва Марії у її подвійній благословенній діяльності – приносити світло і долати темряву.
Той, хто молиться вервицю, ніколи не буде позбавлений Божої опіки.
Адаптація Тетяни Трачук,
Дивен світ
