Якщо природа створює камінь, вона вкладає в нього історію тисячоліть. Коли майстри обробляють його – вони додають свою історію. Так виникає диво… Рух за рухом; дрібними штрихами він вирізає з величезної брили каміння чіткий силует або розкішну форму. Так і в житті буває, якщо кілька людей закохані у свою справу – малими кроками, раз за разом, працюючи пліч-о-пліч, вони можуть створити щось грандіозне й важливе.
Історія подружжя Тетяни та Ігоря Гураль – це саме про таке перетворення. Немов скульптори власної долі, вони перетворили випадковий життєвий поворот на цілу історію родинної справи. Їхній шлях розпочався 2001 року – часу великих випробувань і пошуків для молодих українських сімей. Спершу була звичайна мета – заробити кошти, підтримати родину. Але доля готувала їм набагато глибшу історію.
Тетяна та Ігор – засновники компанії HITIS, яка вже понад 17 років створює унікальні проєкти з мармуру та інших видів природного каменю. Їхні роботи – це не просто вироби, це витвори мистецтва, що прикрашають елітні будинки по всій Україні. Від вишуканих камінів до розкішних сходів, від елегантних стільниць до монументальних фонтанів – кожен проєкт несе відбиток майстерності та індивідуального підходу.
Тетяна: Знаєте, іноді найкращі повороти в житті трапляються несподівано. У 2001 році, як і більшість сімей того часу, ми вирішили поїхати до Португалії, щоб заробити кошти та досягнути чогось більшого.
Ігор: Коли ми приїхали в зону Пері Пінейро – регіон, де розташовано близько 1200 фабрик з обробки каменю, я змушений був адаптуватися. Саме тоді я вперше почав працювати з обробкою каменю, що кардинально відрізнялося від моєї попередньої професії.
– Чи знали ви щось про мармур до того часу? Як опановували роботу?
Ігор: Португалія – унікальна країна. Там мармур – основа будівництва. Підвіконня, сходи, будинки – все з каменю. На відміну від інших європейських країн, постраждалих під час Другої світової війни, Португалія зберегла свою архітектурну красу. І коли ти це все бачиш наживо, то закохуєшся у цей матеріал й розумієш наскільки він унікальний та є прикрасою будь-якого інтерʼєру.
Саме там, у Португалії, подружжя Гураль познайомилось зі справжньою культурою сімейного бізнесу – це коли всі члени родини залучені у справі, коли досвід передається з покоління в покоління – від діда до батька, від батька до сина. Масштаби португальських фабрик так надихнули молоду сім‘ю, що, освоївши всі ази обробки та роботи з мармуром, вони, довго не вагаючись, повернулись в Україну, щоб започаткувати тут справжній український бізнес із португальським досвідом і родинним звʼязком.
– Розкажіть про ваші перші кроки на цьому шляху
Тетяна: Повернення в Україну було схоже на народження нової мрії. Сповнені ентузіазму, нових знань, з придбаним станком ми приїхали та розпочали свій шлях. Але це не було одразу масштабно чи феєрично. Все починалось з маленьких кроків. Відкрили перший магазин, яким я займалась, а Ігор з одним помічником поступово опановував мистецтво обробки каменю.
Ігор: Ми об’їздили всю Україну в пошуках ідеального каменю. Якщо граніт можна знайти тут, то мармур у нас весь закордонний. З одного боку – це ускладнює процес, бо його потрібно купувати та доставляти. Але з іншого – відкриває перед нами необмежені горизонти. У всьому світі є дуже багато видів мармуру, він відрізняється за кольором, структурою, щільністю.
Тетяна: Нашою головною перевагою на початку карʼєри було те, що Ігор вмів обробляти камінь. Тож могли виготовляти будь-що й не залежати від виробників готових скульптур.
Тетяна: Українці потребували чогось унікального та практичного – сходів, камінів, підвіконь, стільниць. Мармур виявився ідеально придатним для цих виробів, причому ми вже мали неабияку майстерність у роботі з ним. Таким чином наше виробництво поступово розширилось, і згодом до мармуру додались інші види каменю – граніт, кварцит та інші матеріали.
– Чи не ці кроки призвели до зміни назви вашого бізнесу з «Галереї мармуру» на «HITIS»? І що означає «HITIS»?
Тетяна: Усе просто. Це наша сімʼя. Нова назва народилась із поєднання перших літер імен нашої сімʼї Гураль Ігор, Тетяна, Іван та Станіслав. З часом до нас із чоловіком приєднався наш син. Він закінчив навчатись на архітектора і тепер головний дизайнер та автор найкращих проєктів. Ми дуже пишаємось ним.
– Що змінилось із приходом сина у справу?
Тетяна: Збільшилась кількість складних унікальних проєктів. Наприклад, іконостаси – наша гордість. Вони є в різних храмах України. Це надскладна, витончена та делікатна робота, за яку він особисто відповідає та супроводжує на всіх етапах.
Ігор: У цій справі неможна стояти на місці. Все змінюється, розвивається. Тому ми теж постійно вдосконалюємось. Відвідуємо різні презентації, виставки, навчання. Слідкуємо за подіями, трендами, шукаємо нові матеріали чи способи їх обробки. За ці роки у нас значно збільшився асортимент матеріалів, з яких ми виготовляємо вироби: граніт, кварцит, онікс (камінь, що світиться), травертин і багато іншого. Це дозволяє нам комбінувати різні варіації та створювати ексклюзивні моделі.
– Чи є мода на камінь? Як змінюються вподобання споживачів?
Ігор: Мода на камінь еволюціонує. Були періоди домінування бежевого мармуру, потім – біло-сірих відтінків, згодом – темних тонів. Але мармур завжди залишається класикою.
Тетяна: Мармур – це набагато більше, ніж просто будівельний матеріал. Уявіть – цей камінь формувався мільйони років, тому він містить енергію, яка набагато древніша за будь-які людські цивілізації. На відміну від дерева, що живе сто років, мармур – це застигла історія Всесвіту. Він неповторний. Унікальний. Кожна прожилка – вона своя. Іншої не буде.
– Побутує думка, що вироби з мармуру – це дороге задоволення
Ігор: Я вважаю, що тут є історичне підґрунтя. Раніше, коли мармур був рідкістю в Україні, його сприймали як розкіш, доступну лише для заможних людей. Це було пов’язано не тільки з вартістю самого матеріалу, але й з тим, що його треба було імпортувати, а доступ до якісного каменю був обмеженим. Такі вироби, як мармурові каміни чи сходи, були скоріше символом статусу, ніж практичним елементом інтер’єру. Однак, за останні 10-15 років ситуація суттєво змінилася. Мармур став більш доступним завдяки розвитку технологій обробки, розширенню ринку імпорту та зростанню попиту. Зараз вироби з мармуру перестали бути виключно предметом розкоші. Усе більше людей обирають цей матеріал не тільки через його красу, але й завдяки його довговічності та природності.
– На якому етапі ремонту слід звертатись до вас, якщо планувати вироби з каменю, і як довго триває процес виготовлення?
Тетяна: Щоб правильно спланувати вироби з каменю в процесі будівництва або ремонту, до нас найкраще звертатися на ранніх етапах. Це дозволяє врахувати всі нюанси проєктування і монтажу, а також уникнути зайвих витрат у майбутньому. Наприклад, якщо потрібно виготовити каміни чи сходи, необхідно ще на етапі будівництва визначити місце розташування, врахувати всі технічні моменти й особливості каменю. Це дозволить монтувати вироби акуратно, без руйнування оздоблення. Щодо тривалості виконання замовлення, то стандартні вироби, такі як підвіконня, сходи чи стільниці, зазвичай, виготовляються протягом двох тижнів. Ми намагаємося тримати основні матеріали на складі, що дозволяє скоротити час очікування. Якщо йдеться про щось більш складне, наприклад, унікальні скульптури, процес може затягнутись до двох місяців, оскільки такі роботи виконуються вручну і потребують ретельного шліфування й доведення кожної деталі.
Здається, що камінь – це щось холодне, грубе, непоступливе. Але для родини Гураль він живий, майже одухотворений матеріал, до якого треба доторкнутися з надзвичайною повагою та точністю. Робота з ним – це завжди ризик. Часом у розпорядженні майстра лише одна унікальна спроба. Один неправильний рух – і багатотонна брила може бути назавжди зіпсована. Тому кожен дотик інструменту – це не просто технічна операція, а майже ювелірне мистецтво, де потрібні надточні виміри, професійна інтуїція та багаторічний досвід.
– Чим ринок кам’яних виробів в Україні відрізняється від європейського?
Тетяна: Українці – вибагливі покупці, які прагнуть абсолютної ідеальності. Але природа влаштована інакше. Камінь – унікальний. У кожному шматочку своя історія. Природні прожилки, кристали, мінеральні розводи – це не вада, а найбільша цінність. Але часто клієнти хочуть абсолютної досконалості, ідеального блиску та рівної структури. Наша робота – навчити людей бачити красу в природній унікальності. Коли клієнт замовляє виріб, ми одразу показуємо особливості матеріалу: розповідаємо про кристали, мінерали, жилки.
Сімʼя Гураль є активними членами громади, вони зуміли побудувати не лише успішну справу свого життя, а й показують гідний приклад громадянської позиції. У рідному селі Ігор Гураль встановив памʼятник, зроблений власноруч, присвячений жертвам операції Вісла. Для родини це була важлива ініціатива, що залишиться для майбутніх поколінь.
– Поділіться секретом, як створити успішний родинний бізнес?
Тетяна: Насправді секрету як такого немає. Найважливіше – це мати однакове бачення, розуміння, спільні цінності й цілі. Родинний бізнес – це не просто про роботу, це про відчуття єдності й підтримки. Звісно, шлях до успіху не завжди легкий. Бувають складні моменти, але коли ти вкладаєш у те, що робиш, частинку власної душі, результат завжди відчувається. Ми намагаємося працювати як одна команда, де кожен знає свої сильні сторони. Також дуже важливо постійно вдосконалюватися, не зупинятися на досягнутому.
І, звісно, любов до своєї справи. Якщо ти любиш те, чим займаєшся, то це помітять і клієнти, і партнери. Ми завжди пам’ятаємо, що працюємо не лише для себе, але й для людей, які нам довіряють. Це мотивує, додає сил і натхнення.
– Попереду 2025 рік, що б ви побажали всім українцям?
Ігор: Війна торкнулася кожного аспекту нашого життя, включаючи бізнес. Але найголовніше – вона нас об’єднала. З’явилося особливе бажання творити, працювати, сплачувати податки, роблячи свій внесок у перемогу. Звісно, дещо змінилося. У нас були масштабні проєкти, від яких довелося відмовитися. Обсяг замовлень скоротився, але український дух непереможний. Зараз клієнти інакше дивляться на інвестиції. Вони шукають те, що буде цінним і довговічним.
Перш за все, хочу побажати всім нам закінчення війни. Щоб у 2025 році всі, хто зараз на передовій, змогли повернутися додому, до своїх родин, до своїх близьких, до мирного життя. Хочу, щоб цей страшний час залишився позаду, щоб ми могли згадувати його лише як важкий урок. Миру й злагоди всім нам. Нехай у кожній українській сім’ї панують любов, тепло і спокій. Хай Бог благословить кожну родину, дарує сили, терпіння і віру в краще майбутнє. І, звичайно, хочу побажати процвітання всій Україні. Щоб ми відновилися, стали сильнішими і щоб кожен із нас вніс свій вклад у побудову нової, щасливої країни.
