Міцно збитий чоловік років п’ятдесяти з восково блідим обличчям – маскою і червоними , зупиненими в одній точці очима , сидів на колінах у тіла , покритого закривавленою простирадлом , не в силах її відкрити…
На ньому була зимова міліцейська куртка синього кольору , без погон , з хутряним коміром. Його коротко стрижене волосся ще не були зворушені сивиною.
Нарешті він підняв край простирадла , відразу впізнав сина , і знову закрив його обличчя. Потім повернув голову в бік, де лежали ще одинадцять тіл, також прикритих простирадлами , забрудненими кров’ю. На деяких вбитих лежали папірці , на яких було щось написано червоним фломастером.
Серед усього цього червоного на білому було одне велике блакитне пляма – військова каска , покращенням в блакитний ООНівський колір. Вона вся була в крові , а з лівого боку на рівні скроні зяяла дірка від кульового отвору .
Устин Голоднюк , 19 -ти років від роду , студент з містечка Збараж в Тернопільській області на Західній Україні , повинен був зустрітися з батьком у 11 ранку на Жовтневій вулиці. Про це вони домовилися в 9 ранку.
Устин був захисником Майдану з листопада. Домовилися з батьком , що той відвезе його додому перепочити. Два наступних години до зустрічі з батьком Устин не прожив .
«Я йому сказав: « Ти обережніше там , не висовуйся , нам додому їхати , » сказав Голоднюк . «Він засміявся і відповів: « Тату, не хвилюйся ! У мене є чарівна ООНівська каска , і зі мною нічого не станеться. » Ось такі останні слова я від нього почув. »
Володимир , батько Устина , піднімає каску з підлоги і довго дивиться на ще свіжу кров свого сина всередині і зовні каски , підносить її до обличчя , немов намагаючись почути запах і тепло сина , намагається щось сказати , але мова його обривається на словах « блакитна каска » , він падає в крісло , опускає голову , і його масивні плечі здригаються .
Колишній міліціонер ,який все життя вірно служив своїй батьківщині , намагається заглушити підступили невиносимої болі…
-В Устина шансів вижити не було , як і у інших 11 -ти , що лежать тепер поруч з ним у холі готелю Україна , обладнаному під тимчасовий морг ,- каже головний лікар мобільної клініки самооборони Майдану Ольга Богомолець.
– Снайпер або снайпери працювали професійно , – говорить вона. -У всіх поранення в серце або в голову. Всі вбиті кулею калібру 7.62 мм [ снайперська гвинтівка Драгунова ] . Стріляли на ураження.
Як громадянин , батько підтримував Устина в його бажанні бути на Майдані , каже Володимир . Як батько – заперечував.
-Я не знаю , чи повинен Янукович стояти переді мною на колінах , але я знаю точно , що він повинен сидіти перед міжнародним трибуналом за те , що він зробив з моєю країною і з моїм сином , – каже батько.
джерело:intvua.com
